Як осінній Тернопіль зачаровує своєю незвичною красою (ФОТО)

Ну от і все, настала осінь. Поступово забудуться теплі сонячні дні, по п’ятах ходить депресія... Ні, не все! Давно вже не вважаю осінь депресивною порою року.

Особливо вересень, коли природа постає перед нами у дивовижній красі, а тепла, з відтінком легкої прохолоди, погода створює чудові умови для недалекої мандрівки. Свої осінні мандри я розпочав Тернополя, обласного центру на Західній Україні, про який Брати Гадюкіни колись влучно заспівали "Файне місто Тернопіль". І таки файне! Є міста, куди вже неодноразово приїжджав, наче все бачив, а повернутися хочеться знову і знову. Думаю багато хто погодиться зі мною, що саме до таких міст належить Тернопіль. Мені подобається приїжджати туди, гуляти його вулицями чи по набережній озера, подобається той настрій, який навіюють ці прогулянки, - пише Нотатник.

"На першу колію прибув поїзд номер 86 сполученням Львів-Сімферополь. Нумерація вагонів починається з голови поїзда..." - оголошення, що мій поїзд прибув чую ще в вагоні, Тернопіль, вже традиційно, для мене починається з вокзалу.

Не знаю чи можна судити про місто по тому який в ньому вокзал, але що стосується Тернополя - будівля залізничного вокзалу в місті гарна. Шкодую, що не потратив кілька зайвих хвилин на знімки і зробив лише одне фото всередині:

Зі сторони міста вокзал виглядає так:

 

Ну от я і в Тернополі. Попереду ще близько п’яти годин блукання міськими вуличками, але спершу, як і зазвичай, іду до озера. Не скажу, що це моє улюблене місце в Тернополі, та тут гарно. А враховуючи різкий дефіцит як великої так і малої води у Львові, немає нічого дивного, що споглядання того, як вітер сколихує водну гладь і як хвилі одна за одною накочуються на берег зачаровує своєю незвичною красою.

Вид на ландшафтний парк "Загребелля" з набережної парку ім. Тараса Шевченка

Звідти ж на село Біла

А це вже парк Шевченка зі сторони Загребелля

Власне сама набережна в парку ім. Шевченка з видом на Острів Закоханих

Озеро в Тернополі водойма хоч і штучна, але давня, створена на берегах річки Серет у XVI столітті. До того на цьому місці були болота. Свого сучасного вигляду воно набуло в кінці 50-х років ХХ століття, коли була збудована нова дамба і обміліле озеро отримало нове життя, з новою назвою - Комсомольське. Сучасна офіційна назва водойми - Тернопільський став. Парк імені Тараса Шевченка було висаджено в час коли проводилися відновлювальні роботи на озері. Нижче ще кілька знімків з набережної у парку.

Флагштоки. На вигляд нові. Засобу для підйому прапорів, тобто тросу на гору не має.

Живність. На озері живуть качки.

Лякливі, або просто не люблять фотографуватися, бо як тільки я діставав камеру - пливли геть. Це не львівські голуби, які нахабно під ноги лізуть)))

Теплохід Герой Танцоров.

Шкода, але і цього разу не випало поплавати.

Деревце)

Безперечно, став - справжня прикраса міста, але якщо раптом хтось вам скаже, що в Тернополі нема на що дивитися окрім озера - можете не сумніватися - він якщо і приїздив в Тернопіль то в місті не був і нічого не бачив.Тернопіль дуже зелене місто з красивими і чистими парками. Один з найгарніших - гідропарк Топільче, через який протікає річка Серет.

Міст через Серет у парку

Ще знімки з Топільче

Також в місті багато фонтанів. Цього разу мені випало побувати лише біля кількох:

Фонтан "Життя" у парку ім. Шевченка, "Спогад", "Каскад" або "Сльози Гронського" на вул. Замковій, на жаль не працював. І комплекс фонтанів "Квітка Терену" на бульварі Шевченка.

 

На цьому мої мандри Тернополем не закінчились. Знімки з міських вулиць опублікую незабаром в другій частині розповіді, вже зовсім скоро.