На Тернопільщині за розслідування смерті хлопця правоохоронці вимагали гроші у батьків

7 вересня опівночі на автодорозі в с. Розтоки Кременецького району загинув 18-річний Сергій Залущинський з с. Лопушно. У загиблого залишились батьки, старший брат та менша сестра.

Як розповів голова Лопушнянської сільскої ради Олександр Федорович Стецюк, Максима при дорозі вночі знайшла жінка.

 “Версій смерті є дуже багато, але основна – що не справився з керуванням скутером та упав. Також існує версія, що його побили і все підлаштували, оскільки забагато травм отримав Сергій. Але зараз ще зарано говорити про причини смерті, оскільки ще тільки проводять різні експертизи”, – каже Олександр Федорович.

 Як розповіли друзі Сергія з села Розтоки, вони вважають, що хлопця вбили.

 “Він був у Розтоках. Говорив з нами, веселився. Пізніше в нього різко пропав настрій (ми не зрозуміли чому) і він поїхав. Потім нас повідомили, що біля нашого села лежить хлопець з мотоциклом. Хлопці, які були у селі, поїхали на місце події. За їх словами, Сергій сидів на мотоциклі. Підійшли до нього. А пульсу вже не було. Не знаю чи це плітки, кажуть що у нього відбиті нирки, печінка, хребет переломаний. Нам всім здається, що його вбили”, – розповідає добра знайома загиблого.

 Інша дівчина розповідає, що Сергій дуже часто бував у селі Розтоки, в нього тут було дуже багато друзів. Але також, за її словами, у загиблого були вороги.

 “Це з сусіднього села Горянка. Хлопці там завжди з дубинками їздять. Колись у Розтоках була заворушка, і з того все почалося. Ті хлопці постійно до нього дзвонили і погрожували. Ніхто у селі не вірить, що він сам загинув. А міліція взагалі сказала батькам, “якщо ви хочете, щоб справа пішла в перед, то платіть гроші”.

 Поховали Сергія 8 вересня. Провести його в останню дорогу прийшло багато людей, вся молодь, друзі з трьох сіл, вчителі, однокласники.

 “Людей було море, було багато квітів. Вся дорога була встелена квітками”, – розповідають Погляду друзі загиблого. За їх словами, Сергій був завжди веселий, постійно посміхався, дружелюбний, його всі любили. Дуже добрий був, нікому не відмовляв, завжди допомагав. Мав мрію – хотів стрибнути з парашута.

“Розтіцькі друзі ніколи його не забудуть. Він був для нас найкращим. Він ніколи нас не скривдив. Ми приносимо великі співчуття рідним”, – з болем згадують друзі.