На Михайлове чудо треба робити добрі справи

Є в церковному календарі день, коли відбуваються дива й всілякі загадкові пригоди. Це 19 вересня, коли православна церква згадує Архістратига Михаїла, який у місті Хонех, у Фрігії, врятував від зруйнування церкву. Він повернув у протилежний бік воду, якою хотіли її затопити. Цього дня не можна перепрацьовуватися, слід казати тільки правду і допомагати убогим.

19 вересня християни святкують Михайлове чудо. Цього дня одному чоловікові уві сні явився архангел Михаїл. Він сказав, що якщо його німа донька вип’є води з джерела неподалік, зможе говорити. Так і сталося. Після цього дивовижного зцілення вся сім’я охрестилася, а новина поширилася по всьому світу. Відтоді люди вірять, що святий Михайло може творити чудеса. Треба тільки щиро помолитися і попросити в нього. 

В Україні Архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва. В народній уяві святий Михайло постає славним воїном-захисником знедолених та водночас суворим суддею: він відводить душі померлих на небо і зважує на терезах їхні добрі й погані вчинки. На іконах святий топче ногами диявола, бо головна функція Архістратига – боротися з нечистю. У лівій руці він тримає зелену фінікову гілку, а в правій – спис із білою хоругвою або полум’яний меч. Тому йому підкорюються сили природи: вітер, грім, блискавка.

Цього дня треба робити добрі справи й молитися. Старі люди кажуть, що небажано мити голову, бо можна "змити розум". 

Колись на Михайлове чудо святкувань не влаштовували, намагалися уникати важкої роботи чи то в полі, чи вдома. Не можна було орати, сіяти, обмолочувати снопи, складати сіно, вирубувати капусту та інше. Люди вірили, що цього дня не треба ні з ким сваритися, а тим паче – проклинати когось, бо ці прокльони можуть здійснитися.