Убили чи розбився на скутері? – На Тернопільщині рідні загиблого мотоцикліста розповіли про подробиці трагедії

Того фатального вечора, близько 23-ої години, дорогою, що веде до сусіднього села Розтоки, автівкою прямувала додому місцева мешканка, яка нещодавно повернулася із заробітків з Італії.

Раптом у світлі фар помітила обіч дороги скутер, на якому зі схиленою головою сидів хлопець. Жінка не наважилася вийти уночі з автівки посеред поля, але відразу зателефонувала до рідних, а згодом — до міліціонера-односельця. «Не знаю, що сталося, але він не рухається..,» — пояснила. Повідомила й інших односельців, тож за 10-15 хвилин на місце події поз’їжджалося чимало людей, особливо молоді.

— Сергія упізнали, бо на тому скутері він їздив більше року, сам заробив на нього на будовах у Києві, Одесі, Москві, — розповідає брат загиблого Ігор. — Він сидів на скутері в невеличкому рові на узбіччі. Розповідають, що хтось кинувся щупати пульс, але його вже не було. Викликали швидку, дочекалися міліціонерів із Почаєва, повідомили страшну звістку батькам…

Для рідних це було справжнім шоком, адже ще кілька годин тому бачили сина живим-здоровим. Надвечір Сергій із другом Олегом сіли на скутер і попрямували селом. Про те, де саме вони каталися, з ким зустрічалися того вечора, рідні нині знають лише із розповідей, пише Нова Тернопільська газета.

— Сергієві друзі свідчать, що до 22-ої години він був з ними у Розтоках, потім поїхав до Великої Горянки, повернувся стривожений, казав, що тамтешні хлопці хотіли його набити, тож ледве вирвався, — переповідає Ігор. — Товариші радили йому вже нікуди не їхати, щоб раптом не перестріли горянці, але він не послухав… Подальші події оповиті таємницею: нічого достеменно не знаємо, але чутки спонукають до певних припущень. Кажуть, що незадовго до трагедії хтось із місцевих виїжджав із села бусом до Польщі і бачив посеред поля скутер та автівку, поруч стояв гурт хлопців, можливо, там були розбірки…

На місце трагедії виїжджав батько загиблого, колишній вправний мотоцикліст, обставини ДТП його неабияк здивували.

— Там погана дорога і набрати швидкість нереально, та й гальмівного шляху не видно було, — запевняє пан Ярослав. — Як син міг розбитися, якщо ні з чим не зіткнувся, його не викинуло на асфальт, а знайшли його у дивному сидячому положенні — горілиць, одна нога була на дузі, друга — на землі?.. У Сергія були побита голова, переламана шия, подерта куртка, натомість скутер майже не пошкоджений, єдине, що посеред дороги, за кілька метрів, лежало скло із лівого дзеркала. Як воно там опинилося? Не можу стверджувати, але, очевидно, мусив бути якийсь удар. Можу лише припустити, що Сергія перестріли посеред дороги, побили, а потім посунули вбік чи сам з’їхав…

Якби не передісторія з жорстокими розбірками між хлопцями з сіл Розтоки та Велика і Мала Горянка, до яких був причетний Сергій, то, очевидно, ніхто б не ставив під сумнів версію про ДТП. До речі, про бійки було відомо правоохоронцям, адже, як розповідають місцеві мешканці, дехто звертався із заявами до міліції, знімав побої.

— За три тижні до трагедії Сергій був присутній під час розбірок з хлопцями з Великої та Малої Горянки — розумієте, молоді, гарячі, не можуть поділити дівчат... Тоді син нібито вдарив когось у вухо, а той хлопець, як мені тепер розповіли, після бійки шантажував його, мовляв, або звернуся до міліції, або давай 400 доларів, — розповідає пан Ярослав. — Сергій нам нічого не казав, позичив гроші у товариша і, так би мовити, відкупився. Кажуть, так не лише його одного шантажували. Горянські хлопці зняли побої, потім, у відповідь, і розтоцькі поскаржилися до міліції… Згодом сталася ще одна сутичка, після якої хлопець із Горянки звинуватив Сергія у тому, що він нібито пошкодив його автівку, і вимагав 12 тисяч гривень. Мати того хлопця надокучала нам дзвінками, навіть того фатального дня телефонувала дев’ять (!) разів. Ми не брали слухавки, бо перед тим казали Сергієві самому розібратися, якщо винен — треба заплатити…

Смерть Сергія налякала молодь довколишніх сіл, але чи поставила крапку у розбірках? Хоча село на село не іде з кулаками, але звинувачення не вщухають. Допоки не буде відомо все про обставини смерті Сергія, не заспокояться й рідні.

— Я втратив сина і мушу дізнатися правду про його смерть, — каже пан Ярослав. — Цього не подарую…