"Зараз головна проблема світу – війна": чи можуть обрати Папою уродженця Тернополя, якому ця проблема особливо близька

Чи може кардинал з України Микола Бичок стати новим Папою Римським, чим важлива його участь у конклаві і чому Папа не може бути молодим.

Про це у бліц-інтерв'ю для РБК-Україна розповів римо-католицький священник, директор "Радіо Марія" Олексій Самсонов.

Про що говорять кардинали на конклаві і чи почують позицію України? За яким принципом обирають кардиналів і як ним став український єпископ з Австралії? Чи можливе обрання Папи-українця?

Сьогодні 7 травня, у Ватикані розпочинається конклав – збори кардиналів, які мають обрати нового Папу Римського. Їх завдання – обрати понтифіка, який зможе ефективно реагувати на проблеми як у світі, так і всередині церкви.

Що важливо, на конклаві буде чутно і голос України. Один з 135 кардиналів-виборників – Микола (Бичок), єпископ Української греко-католицької церкви з Австралії, родом з Тернополя. Суто теоретично він навіть сам може бути обраним Папою, але є чинники, які роблять це де-факто неможливим.

Разом з тим, в його особі Україна отримала голос на конклаві, розповів РБК-Україна римо-католицький священник, директор "Радіо Марія" Олексій Самсонов. Вже сам цей факт є важливим, з огляду на те, що Католицька церква приділяє увагу багатьом іншим проблемам, окрім війни.

– Наскільки цей конклав і участь в ньому кардинала Бичка можна вважати важливою подією, зокрема для українських католиків?

– Це не вперше. В історії вже були українці, які брали участь у попередніх конклавах. У нас в Україні після смерті кардинала Гузара, колишнього предстоятеля УГКЦ, не було кардиналів. Для України це певна честь і престиж.

В Україні багато писали, що він може бути обраний Папою. В теорії це можливо.

На практиці ймовірно, що ні. Хоча є багато таких "людських" прогнозів, але зовсім інша справа, що насправді сам Бог, сам Дух Святий покаже цим кардиналам. Тому все можливо, згідно з канонічним правом Церкви.

– Чому в кардинала Бичка мало шансів бути обраним?

– Зазвичай Церква не вибирає Папою молодого, а кардинал Бичок – молодий. Тому що, наприклад, коли обирали папу Франциска, які проблеми були? Проблема екології, соціальної нерівності, взаємовідносин між багатими і бідними країнами. Це був 2013 рік.

Минуло менш як 15 років і ми бачимо, що проблеми зовсім інші. Є війна. І Папа повинен крокувати в ногу з часом, щоб відповідати на проблеми, які має світ, які він розуміє, з якими він знає, як впоратися. Якщо натомість Папа буде людиною дуже молодою, то є всі шанси, що він просто залишиться десь там в своєму часі, а світ зміниться, і це буде проблема.

У випадку Миколи Бичка, він тільки рік як кардинал, тому ще достатньо невідомий для Церкви. Це є такі "людські" аргументи, але є також Божі аргументи, тому все можливо. Тому на цьому конклаві може бути сюрприз.

Українець на конклаві: чи може Микола Бичок стати новим Папою Римським

Кардинал Микола Бичок (фото: ugcc.ua)

– Чи можна зараз говорити, що в особі кардинала Бичка українська позиція буде почута під час виборів папи?

– Там 135 кардиналів. Наскільки я розумію, там кожен буде мати слово і можливість представляти якусь позицію, своє бачення. Напевно, що також кардинал Бичок теж буде мати можливість говорити про ті виклики, які стоять перед Церквою. Бо ми до кінця цього не знаємо, як буде все відбуватися, але кардинали, які зараз є в Римі, теж обговорюють, які виклики є перед Церквою – яким наступний Папа має бути, і з чим йому треба буде стикнутися.

Є проблеми від екології до війн, до мігрантів, які приїжджають до Європи, до експансії ісламу і так далі. Багато різних проблем, і Церква зараз намагається глобально бачити. Не тільки проблему війни в Україні, але також, що загалом в світі буде відбуватися найближчі 10-15 років.

Ми теж бачимо, що є проблеми всередині самої Церкви, з певними дискусіями, які всередині ведуться. І Папа має бути особою, яка зможе гарантувати цю єдність Церкви всередині, гарантувати вчення Церкви, щоб воно залишалося єдиним, неподільним. І одночасно Папа буде людиною, яка буде промовляти до світу, не тільки до католиків, але також і до мусульман, до буддистів, до невіруючих людей. Але ми як українці очікуємо, що наступний Папа теж буде тримати в центрі уваги Україну.

– Зрозуміло, що кардинал Бичок служить в Австралії, але чи відбувається якась координація з українськими греко-католиками та римо-католиками?

– Всі єпископи Української греко-католицької Церкви теж формують одну спільноту. Вони постійно спілкуються між собою. Тому, звісно, навіть якщо він в Австралії, але безперечно знає, що відбувається в Україні, яка ситуація, і переживає також про Україну. Бути українцем можна, живучи і в Австралії, і в Америці. І переконаний, що кардинал Бичок є тією людиною, якій болить Україна, і він буде все робити для того, щоб Церква також підтримувала Україну.

– А як взагалі вибираються кардинали для конклаву? Адже у цьогорічному конклаві не беруть участь ні голова українських греко-католиків, ні голова римо-католиків.

– Це такий устрій Церкви. Вищу владу Церкви має Римський Папа, і він особисто призначає цих кардиналів – тих, яких він вбачає гідними цього звання. Коли Папа призначає кардиналів, він не має обов'язку консультуватися з кимось, але може це зробити. Тому деякі рішення минулого папи Франциска були дуже несподіваними.

Наприклад, Папа призначив кардиналом єпископа із Монголії. Уявіть собі, в Монголії католиків кілька тисяч, не більше. Але їхній єпископ був призначений кардиналом. Так само з кардиналом Бичком.

Маленька спільнота українців, яких представляє кардинал Бичок, отримала свого кардинала. Наскільки ми розуміємо, на думці Папи Франциска було таке: Церква є вселенською, тобто складається з багатьох народів.

І ми звикли, що є такі народи, які вважаються католицькими: італійці, іспанці, португальці, поляки, хорвати і так далі. Але папа хотів бачити насправді таку вселенськість, католицькість Церкви, щоб також і маленькі спільноти, які, можливо, в своїх країнах дуже незначні, але також були представлені. Тому для України, коли єпископ із Австралії був обраний кардиналом – це насправді несподівано.

– Якби Папою став українець, що б це означало для нас?

– Як священик з України, я б хотів, щоб папа був українцем. Наприклад, коли вперше папою став поляк Іван Павло ІІ, в Польщі був певний розквіт віри і Церкви. Ми бачимо також, як Польща змінилася. Польща відійшла від комунізму, Польща розвинулася, стала однією з провідних країн Євросоюзу і так далі. В тому числі це завдяки тому, що Папою був обраний поляк. Я також вірю, що якби був українець, можливо, щось подібне було б у нас.

Звісно, це був би і престиж, і більше уваги до України. І Україна мала би більший свій голос. І плюс, всередині нашого народу, бо теж ми потребуємо Ісуса Христа. Насправді це б сприяло такому духовному зростанню нашого народу і нашої нації.