"Ну хоча б 40 тисяч у місяць": оприлюднили запити бажаючих працювати та реальні зарплати від роботодавців у різних сферах

Під час пошуку роботи українці просять вищі зарплати, ніж готові їм запропонувати роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн.

Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 000 менше того, що просять українці, пише Оглядач.

Найбільший же розкид між бажаною зарплатою і тією, яку готові забезпечити роботодавці, зафіксовано у сферах Сільське господарство, агробізнес і Страхування – у них різниця складає понад 16 000 грн. Так:

Фахівці в сільському господарстві просять зарплату на середньому рівні 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм у середньому 25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.

У сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 000 грн. Так:

Претенденти сподіваються на зарплату в середні 37 982 грн. Їм готові платити в середньому 27 289 грн.

На менше, ніж хочуть, доводиться розраховувати і керівникам. Вони просять у середньому 55 858 грн, тоді як їм пропонують у середньому 45 941 грн. Різниця – майже 10 000 грн.

Водночас, у сфері нерухомості середня зарплата у вакансіях складає 44 123 грн. А середня запитувана – 40 218 грн. Тобто, шукачі просять майже на 4 000 грн менше, ніж їм готові платити.

У своїх резюме здобувачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн

Ще в кількох сферах претенденти просять зовсім ненабагато менше від того, що їм готові запропонувати. Зокрема:

У ЗМІ та поліграфії – менше, ніж на 100 грн. У медицині та фармацевтиці – на 315 грн.

Що відбувається на ринку праці України

Загалом найближчим часом різких змін на ринку праці України не очікується: в основних секторах економіки не передбачається ні істотного збільшення кількості вакансій, ні масштабних скорочень.

Проте частина компаній все ж планує переглядати чисельність персоналу. Причому ці очікування часто негативні: у низці ключових галузей звільнення відбуватимуться значно частіше, ніж наймання нових співробітників.

"Підприємства будівництва були налаштовані на збільшення чисельності персоналу, торгівлі – не очікували змін. Натомість керівники підприємств промисловості та сфери послуг очікували на зменшення загальної чисельності працівників", – розповіли в Нацбанку.