Що читати про Гетьманщину: добірка книг від видавництва РВВ

Щоб збагнути, чим насправді була Гетьманщина, мало просто знати дати її існування чи імена кількох гетьманів. Це не була тільки військова держава — це був складний механізм з багаторівневою адміністрацією, судочинством, фінансовою логікою, дипломатією та щоденним життям людей, яких ми звикли називати «простими».

Видавництво РВВ зробило справжню роботу культурного відновлення, повернувши до життя унікальні тексти XVII–XVIII століть. Ми обрали книжки, які варто прочитати кожному, хто хоче побачити Гетьманщину не як міф, а як державу зі своїм пульсом.

Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)

Це — документ, що фіксує стан володінь гетьмана після розгрому Батурина. Збірка описів міст і сіл (від Любеча до хуторів Стародубського полку), що колись належали Івану Мазепі, показує Гетьманщину зранену, але ще живу. Можна буквально «прочитати» сліди руйнування і водночас — спроби відновлення, переселення мешканців, облік храмів, ремісників, навіть кількість вікон у зруйнованих спорудах.

У книзі — не лише текст, а й художньо-історичні реконструкції: типовий вигляд посполитого чи підканцеляриста з Глухова дають образам плоть.

Переписна книга Сумського полку 1691 року (Алфьоров, Різніченко)

Сумський полк кінця XVII століття — не просто військова частина, а адміністративна територія з повноцінною структурою влади, населення і господарства. Це видання відтворює точні списки мешканців двох десятків сотень — від Підлісної до Лебединської, з іменами, прив’язками до місця, навіть окремими господарськими деталями.

Коли читаєш ці рядки, зникає уявлення про козацтво як виключно військовий прошарок. Перед нами — живе суспільство зі своїми соціальними рівнями, проблемами й внутрішньою організацією. Чудове джерело не лише для родоводів, а й для розуміння побуту Слобожанщини.

Присяга Лубенського полку 1718 року

Публікація присяжних списків жителів Лубенського полку відкриває важливу сторінку гетьманського правопорядку. Присяга тут — не формальність, а акт визнання вертикалі влади, в якому зобов’язання беруть не лише козаки, а й міщани, посполиті, священики.

Це справжня мікроісторія, в якій — не абстрактна Гетьманщина, а конкретні імена людей, їхній правовий статус, приналежність до полку, ставлення до державної структури. Паралелі з сучасною державною лояльністю читач знайде сам.

Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 9

Січ — не Гетьманщина, але політично й ментально тісно з нею пов’язана. Цей том серії охоплює 1734–1775 роки й містить документи, що розкривають взаємини запорожців із Московією, Кримом, Османською імперією, а також — внутрішні розслідування, зокрема щодо зв’язків старшини з гайдамаками.

Особливо цінне те, що тут зібрані справи «зсередини»: звіти, допити, рапорти. Це дозволяє побачити не лише дипломатичну лінію, а й механізм прийняття рішень, правила співжиття в межах Вольностей. Якщо вас цікавить, як діяла козацька республіка без гетьмана — ця книга буде промовистою відповіддю.

Такі книги не нав’язують інтерпретацій. Вони дають вам факт — і дозволяють подумати самим. Саме в цьому і полягає сила видань, які сьогодні повертає до обігу видавництво РВВ.