Науковці ТНПУ розробили проєкт відновлення грунтів на територіях, де тривають бойові дії

Науковці тернопільського педуніверситету спільно з іноземними вченими розробили проєкт відновлення грунтів на територіях, де тривають бойові дії. Робити це планують за допомогою міскантуса гігантського.

Про це розповів Суспільному кандидат біологічних наук, викладач ТНПУ Андрій Герц.

За його словами, міскантус гігантський — це багаторічна трав’яниста рослина, притаманна субтропічному та тропічному кліматичному поясу. Він стабілізує склад ґрунту й запобігає його ерозії.

"Зазвичай, росте в Африці та Азії. Висота міскантуса сягає чотирьох метрів. У рослини — потужна коренева система", — говорить Андрій Герц.

Дослідження має назву "Пом'якшення наслідків зміни клімату за допомогою передових фітотехнологій для військових земель". Над ним працюють науковці із сімох університетів, два з них є керівниками проєкту — це чеський університет Яна Євангелиста Пуркіне в Усті-над-Лабем і Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.

Дослідження очолює докторка хімічних наук Валентина Підліснюк. У проєкті також беруть участь науковці з Львівської політехніки та Національного університету біоресурсів і природокористування.

"Шукаємо шляхи, як за допомогою фітотехнологій відновити землі, де тривають військові дії та як відновити ділянки, де розташовувались військові об'єкти. Зокрема, в Чехії є багато військових об'єктів, які залишились ще після розпаду Радянського Союзу і відходу військ. І от зараз в Україні, на жаль, така ситуація. Ми повинні задуматись про наслідки", – сказав Андрій Герц.

Науковці планують використовувати не лише саму рослину, а й продукти її переробки.

"Це енергетична рослина, тому її часто використовують для виготовлення палива, біомастила та біоолії. Наше завдання — повернути продукти переробки в навколишнє середовище, щоб поліпшити ріст цієї рослини", — зазначив Андрій Герц.

Проєкт розпочали у вересні 2023 року. Він триватиме до 2026 року. Його фінансує НАТО за програмою "Наука заради миру і безпеки". На це виділили 346 тисяч євро, повідомив науковець.

За його словами, зараз науковці проводять лабораторні дослідження:

"Триває напрацювання. Люди захищають свої ідеї, висвітлюють свої бачення перед науковим товариством, отримують відгуки. Мої колеги опублікували майже 20 наукових статей.

Наразі ми активно проводимо попередній польовий експеримент з перспективною енергетичною культурою Miscanthus × giganteus. Основну увагу приділяємо дослідженню його фіторемедіаційних властивостей, тобто, здатності очищувати ґрунт. Також вивчаємо те, як різні дози попелу, отриманого зі спалювання забрудненої біомаси міскантусу, впливають на стан ґрунту та на ключові показники розвитку самих рослин.

Цієї весни під керівництвом професорки Валентини Підліснюк з Університету Яна Евангеліста Пуркинє (UJEP, Чехія) стартував ще один важливий експеримент з Miscanthus × giganteus. Його мета — оцінити вплив міскантуса на агрохімічні властивості ґрунту та ріст цієї рослини на ділянках, забруднених, зокрема, дизельним пальним.

Важливо, що біочар виробляють наші партнери з Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) саме з сировини міскантуса. Це робить дослідження більш комплексним та цікавим з точки зору сталого використання ресурсів".