Школа під сиренами або новий початок за кордоном: старшокласники масово покидають країну

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато українських сімей змушені були залишити свої домівки в пошуках безпечнішого життя за кордоном. Серед них — старшокласники, які опинилися перед непростим вибором: залишитися на батьківщині чи продовжити навчання в іншій країні. Цей процес набув значних масштабів, і зараз ми спостерігаємо нову хвилю освітньої міграції.

Однією з основних причин, чому старшокласники вирушають за кордон, є безпека. У багатьох регіонах України постійна загроза ракетних обстрілів ускладнює можливість нормально навчатися. Іншою важливою причиною є прагнення отримати стабільніші умови для навчання та підготовки до вступу у вищі навчальні заклади. Батьки часто ухвалюють рішення про переїзд з дітьми до країн, де освіта доступна, а умови — комфортніші. Найпопулярніші напрямки — Польща, Німеччина, Чехія, Литва та інші європейські країни, які відкрили свої школи для українських учнів.

Українські старшокласники активно виїжджають за кордон, причому мова йде не лише про хлопців, а й про дівчат. Про це в інтерв’ю «РБК-Україна» розповів президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.Офіційна статистика щодо цього наразі не ведеться, однак освітня омбудсменка Надія Лещик зазначала, що протягом року кількість учнів одинадцятих класів, які навчаються очно, зменшується. Адже перед закінченням школи учні починають виїжджати за кордон.

Квіт підтвердив цю тенденцію, але додав, що в деяких закладах, як, наприклад, у Києво-Могилянській академії, кількість абітурієнтів навпаки щороку зростає.

Ми не повинні переживати через те, на що ми не можемо вплинути... Тут питання в тому, щоб ми створили причину, чому вони мають повернутися. Ми повинні дати зрозуміти людям, які поїхали, що тут буде справжня самореалізація, що країна змінюється, що весь час проводяться реформи, ми трансформуємося, ми йдемо від кращого до ще кращого, — зазначив Квіт.

Він вважає, що молодь повертатиметься в Україну, якщо матиме для цього чітку внутрішню мотивацію. Важливо, щоб навіть в умовах війни залишалася причина для повернення — віра у зміни, самореалізацію та майбутнє в країні.Тим, хто хоче здобувати вищу освіту за кордоном, Квіт радить проходити бакалаврат в Україні, а магістратуру — в іноземних університетах. Коли вчорашні школярі одразу вступають до західних університетів, то вони відриваються від соціальних реалій. Наслідком цього може бути втрата людини. Водночас Квіт визнає, що українські університети не можуть конкурувати з європейськими чи американськими. І справа навіть не в якості освіти.

Стосовно якості освіти, я би так різко не казав. У нас слабка система, але в нас парадоксально бувають дуже сильні випускники. І тут різні причини, про це можна говорити. І якість бакалаврських програм у нас дуже непогана в хороших університетах, — розповів Квіт.

Набагато більша проблема пролягає в тому, що в Україні так повністю і не вдалося реформувати вищу освіту. В першу чергу університети не змогли добитися фінансової автономії.