Просторовий розвиток із урахуванням інтересів громад: що зміниться

Громади отримають додатковий час на підготовку просторового планування. Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №13437 щодо перенесення та уточнення строків обов'язковості комплексних планів просторового розвитку.

Про це повідомила очільниця партії "Слуга Народу", народна депутатка Олена Шуляк, яка є співавторкою цього законопроєкту.

За словами політикині, для тилових громад запроваджується новий перехідний період – до 1 січня 2028 року, а для прифронтових – до трьох років після завершення воєнного стану.

Очільниця партії "Слуга Народу" розповіла, що питання подовження термінів підготовки комплексного ППР активно порушувалися під час конгресових слухань із громадами, які відбулися за участю заступника керівника Офісу глави держави Віктора Микити на майданчику Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, який очолює депутатка Київської міськради від "Слуги Народу" Лілія Пашинна. У дискусіях взяли участь понад 1700 учасників, представники громад, народні депутати, міністри, ОВА, обласні ради, експерти й інші.

Олена Шуляк пояснила, що це – документ, який одночасно є і містобудівною документацією, і документацією із землеустроєм на рівні громади. КППР поділяє територію громади на функціональні зони: землі під житлову забудову та землі промислового, рекреаційного призначення тощо. Водночас громада визначає, які території будуть пріоритетними для інвестицій та створення робочих місць, які – для розвитку соціальної інфраструктури (будівництва шкіл, лікарень тощо), а які необхідно берегти для збереження біологічного різноманіття. 

Для створення КППР громаді спочатку потрібно зібрати багато інформації: про кількість населення, погоду, хто чим володіє, важливі об’єкти тощо. Потім цю інформацію аналізують і тільки після цього пропонують рішення для плану. Комплексний план просторового розвитку охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитсадок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки. 

"Комплексні плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак "стоп" різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС", – резюмувала Олена Шуляк. 

У партії "Слуга Народу" розповіли, що майже третина українських територіальних громад вже працює над розробкою комплексних планів просторового розвитку. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. До того ж, громади, які матимуть затверджений КППР, матимуть перевагу при розподілі фінансування – як з державного бюджету, так і від міжнародних партнерів. А це означає більше шансів на відновлення та розвиток інфраструктури. В політсилі прогнозують, що після створення та реалізації КППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.

Раніше в партії "Слуга Народу" повідомляли, що в Україні стартувала всеукраїнська кампанія соціальних змін "Безбарʼєрність – це коли можеш", яка спрямована на подолання бар’єрів у комунікаційному просторі.