На Тернопільщині під час розкопок виявили унікальні монети, прикраси та поховання часів XVII століття

У Кременці завершився сезон археологічних досліджень. Науковці виявили поховання, які, можливо, датуються часом монгольської облоги замку у 1241 році, а також сотні останків шляхти XVII–XVIII століть у криптах Свято-Миколаївського собору. Серед знахідок — унікальні монети, прикраси та залишки старовинного одягу.

Роботи проводились на замовлення Кременецько-Почаївського державного історично-архітектурного заповідника і були зосереджені на двох об’єктах — пам’ятці архітектури національного значення «Замок, руїни IX—XVI ст.», охоронний № 190023, та пам’ятці архітектури національного значення «Миколаївський собор XVI—XVIII ст.», охоронний № 190025/1, в м. Кременець Тернопільської області. Дослідження антропологічних матеріалів, знайдених на обох локаціях, здійснює співробітниця відділу біоархеології Інституту археології НАН України Юлія Ушкова.

Монгольська облога та поховання в замку

Під час цьогорічних розкопок на території Кременецького замку було досліджено фортифікаційні споруди та відкрито кладовище, яке з’явилося, на думку керівника заповідника Василя Ільчишина, у наслідок кількамісячної монгольської облоги замку у 1241 році. Наразі розкопано чотири поховання. За результатами попередньої антропологічної експертизи вони належать двом жінкам, чоловіку та дитині віком близько 3 років. Травм на скелетах не виявлено, що не може повністю виключити можливість насильства як причини смерті цих людей, оскільки не всі травми залишають сліди на кістках. Іншими причинами смерті, враховуючи історичний контекст, могли бути нестача їжі та води, а також інфекції, спричинені скупченням людей на території оточеного замку.

Срібні монети, брошки та унікальні артефакти

В результаті досліджень на території замку було знайдено матеріали, що датуються від X до XVII ст. Серед унікальних для Тернопільщини артефактів — фрагмент срібної литовської гривні та монета Казимира Великого 1337—1375 років. З цьогорічних відкриттів на Замковій горі варто згадати також залишки кам’яного будинку ХVII ст., в якому знайдені срібні монети, металевий і бронзовий посуд та чоловічу срібну брошку. На думку Василя Ільчишина це був будинок міського старости.

Таємниці крипт Свято-Миколаївського собору

Влітку 2025 року в центрі уваги археологів був також Свято-Миколаївський собор, історія якого сягає XVI ст, коли на цій території функціонував Францисканський монастир. Появу монахів ордену францисканців пов’язують із діяльністю королеви Польщі Бони Сфорца, яка була покровителькою міста Кременець. У грудні 2023 року собор, який довгий час орендувався УПЦ (МП), повернуто Кременецько-Почаївському державному історично-архітектурному заповіднику. З цього часу заповідник приділяє значну увагу вивченню та збереженню пам’ятки. Цього року під час шурфувань навколо собору було виявлено декілька поховань. Крім того значні за обсягом роботи були проведені у двох криптах під храмом.

Сотні поховань шляхти XVII-XVIII ст

Метою цих досліджень було вивчення та впорядкування верхнього, зруйнованого грабіжниками, ярусу поховань. Під час вивчення крипт було відкрито низку цінних історичних артефактів, зокрема відібрано для реставрації значну кількість предметів одягу шляхти XVII—XVIII століття. За попередніми підрахунками на верхньому, пограбованому, рівні було виявлено останки більше ста індивідів. Потрібно згадати, що таких рівнів було декілька, а отже число похованих тут обчислюється сотнями. Серед досліджених поховань переважають чоловіки та діти, серед яких багато немовлят. За попередніми результатами антропологічної та палеопатологічної експертизи представники шляхетських родів, які поховані тут, характеризуються підвищеною кількістю патологій зубо-щелепного апарату. Масово зустрічаються прижиттєва втрата зубів, зубний камінь, карієс, сліди захворювань пародонту. Такий стан зубної системи в цілому є характерним для міського населення доби модерну та міг бути обумовлений особливостями харчування, зокрема великою кількістю вуглеводів та цукрів у дієті, хімічним складом води, генетичними, екологічними та іншими факторами. На даному етапі ми не маємо свідчень епідемічних захворювань серед представників цієї популяції. Під час обстеження крипт виявлено лише п’ять випадків травм черепа. У трьох індивідів ушкодження добре загоєні, а отже не були смертельними. У двох випадках травми не демонструють слідів загоєння і ймовірно були причиною смерті. Зафіксовані ушкодження нанесені рублячою зброєю типу шабель та сокир. Невелика кількість травм свідчить про існування цього населення у відносно мирний історичний період. При цьому цікаво, що два черепи з незагоєними травмами знайдені на дні верхнього шару поховань, у ґрунті, яким засипані попередні горизонти крипт. Тож можливо попередній ярус поховань відноситься до періоду активних бойових дій на території Кременця. Можливо йдеться про буремні події середини XVII — першої половини XVIII ст.

Майбутні дослідження та плани створення музею

Аналіз отриманих даних, їх статистична обробка та діагностика найбільш цікавих випадків буде продовжена Юлією Ушковою в лабораторних умовах в Інституті археології у Києві. Після цього відібрані для поглибленого аналізу рештки повернуть до Кременця. У подальших планах науковців – продовження вивчення більш ранніх, непограбованих, шарів поховань в криптах, реставрація знахідок та одягу шляхти XVII—XVIII століття, організація виставок, а можливо й створення музею в криптах Свято-Миколаївського собору.