"Який же пекучий біль подвійної втрати": на Тернопільщині мати втратила одного сина на війні, а тепер і другого (ФОТО)

Село Хмелиська схилило голови у глибокій скорботі, мешканці провели в останню земну дорогу свого земляка — військовослужбовця, солдата 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Збройних сил України Дмитра Васильовича Пилип’юка (1993 р.н.).

Дмитро загинув 4 липня 2025 року на полі бою поблизу населеного пункту Вовчанськ на Харківщині. Довгі місяці він вважався безвісти зниклим. Мати жила надією. Молилась. Чекала. Вірила, що син живий…

Та страшна звістка перекреслила всі сподівання і принесла біль, який неможливо виміряти словами. Цей дім уже вдруге цього року наповнився жалобою. Пані Валентина раніше втратила рідного брата — Андрія Шумаду, військовослужбовця, який загинув 10 січня 2024 року і також певний час вважався безвісти зниклим.

Дві втрати. Одна хата. Один біль — на все життя. Дмитро народився на Хмельниччині. У підлітковому віці переїхав до Хмелиськи, де пройшли його юнацькі роки, де він навчався і зростав. Здобув фах у Підволочиському професійному ліцеї — радіомеханіка та оператора комп’ютерного набору.

Батька Дмитро втратив рано. У селі його пам’ятають спокійним, тихим, світлим хлопцем — людиною з щирою душею і добрим серцем. Та коли прийшов час — він без вагань став на захист Батьківщини, аби ми мали шанс на мирне й вільне майбутнє. Прощання було багатолюдни, усі, хто знав і шанував Дмитра, прийшли віддати йому останню шану.

Село прощалося зі своїм Героєм у тиші, сльозах і молитві. Пекучий біль втрати стискає серце, бо війна щодня забирає найкращих — тих, хто мав жити, будувати, любити і вести Україну до розквіту.

"Нехай світла пам’ять про Захисника Дмитра Пилип’юка буде сильнішою за смерть і назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, бойових побратимів та всіх, хто його знав.

Вічна пам’ять і слава українському Воїну. Царство Небесне Герою.

Слава Україні! Героям Слава!", – повідомляють в громаді.