У Тернополі дружина священика викрала церковну печатку та набрала собі кредитів на 32 тисячі гривень?

Дружина отця Петра Бурака, їмость пані Люба, викрала церковну печатку та навиписувала собі кредитів на 32 тисячі грн. Про це йдеться у листі парафіян однієї з церков Тернополя.

«Жінка позрізала з вікон Храму всі грати, щоб здати на металобрухт та організувала крадіжку 20 тисяч гривень. Переживаємо за її діток (8 штук) (у пані Люби насправді 6 дітей, – прим. ред.), які живуть в антисанітарній обстановці», – пишуть парафіяни. 

«Погляд» звернувся за коментарем до самого отця Петра, але з’ясувалося, що він уже майже рік не має права служити, тому, щоб утримувати багатодітну родину, поїхав на заробітки у Дніпропетровську область (про те, чому отцю заборонено рік служити, ми напишемо згодом).

Ми поспілкувалися з дружиною отця, їмостю пані Любою, а також відвідали церкву, звідки поширилися неприємні чутки про сім’ю Бураків.

Події почали розгортатись два роки тому, коли пані Люба на правах багатодітної мами спробувала оформити документи для отримання допомоги на шосту дитину. Їй потрібно було надати довідки про доходи чоловіка. Документи у церкві отцю Петрові надали, але, як з’ясували соцпрацівники, вони були «липові». Виявилось, що чоловік, сам того не знаючи, три роки пропрацював священнослужителем неофіційно.

31 травня 2011 року відбулося судове зсідання, яке, за словами пані Люби, тривало сім хвилин. Суддя ухвалив рішення про те, що жінка сама підробила довідки для отримання грошей. Відповідно, сім’ї відмінили всі виплати на дітей і вимагали повернення майже 32 тисяч гривень, які були нараховані раніше. Їмость на суді вимагала проведення експертиз підписів, аби довести, що довідки їй таки надали у церкві. Але суддя Процко не взяв цього до уваги.

Лише через дев’ять днів Любов Бурак змогла отримати рішення суду, і одразу ж подала оскарження рішення на розгляд в Львівський апеляційний суд.

Жінка надала підтвердження: «грамоту призначень», підписану владикою Василем Семенюком, в якій зазначено, що отець Петро призначений служити з 2007 року в Пронятині, а з 2008 року вже у Тернополі.

Бухгалтер церкви, Дарія Іванівна, розповіла «Погляду», що до 1 серпня 2009 року отець Петро працював неофіційно. Вона показала, що у відомості про зарплату отець почав підписуватись саме з того часу. Але жінка підтвердила, що довідки про доходи Петра Бурака ніхто не підробляв, оскільки вона власноруч їх йому видавала. Запевнила Дарія Іванівна і в тому, що 1,5 роки тому церква у судовому порядку виплатила усі гроші (майже 32 тисячі), які вимагали у сім’ї Бураків.

Завгосп церкви, Михайло Стадник сказав, що нічого у церкві не пропадало – ні грати, ні 20 тисяч грн. Тому звинувачення у крадіжці пані Люби є безпідставними.

Про повернення державі грошей, які вимагають у Бураків, пані Люба нічого не знає. Але каже, що без її підпису ці кошти не могли перерахувати. Окрім того, за словами жінки, зараз їй потрібно довести, що вона не підробляла довідки, бо, якщо вона визнає себе винною, то пільги, які мають багатодітні матері, більше не зможе отримувати.

Зверталась їмость за допомогою і у Київ, але у відповідь їй лише процитували листа, в якому її звинувачують у недбалому ставленні до дітей.

Адвокат пані Люби, Павло Левків, також прокоментував цю ситуацію:

“Суд взяв до уваги лише позицію позивача – управління соціальної політики, але зовсім не брав до уваги документів наданих відповідачем. Як можна вважати, що пані Люба безпідставно отримувала кошти, якщо є довідка про доходи? 6 листопада у Львові відбудеться апеляційний суд, який буде розглядати саме ті моменти – чи безпідставно вона отримала ці кошти. Адже є цілий ряд документів, які доводять, що чоловік там працював. А це вже питання інше, чому парафія не легалізувала отця Петра офіційно.  Це ж питання працедавця”,  - каже адвокат.

Ми зателефонували і поцікавились в управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради, чи були переховані кошти від імені сім’ї Бураків. Але відповіді нам надади не змогли. Як не відповіли на це запитання і Любі Бурак. Тому зараз пані Люба готуватиме інформаційний запит, щоб дізнатись, чи таки хтось проводив від її імені проплату, чи ні.