Податкова почне аналізувати витрати і покупки українців: кого і за що перевірять

Перевірка особистих фінансів — це одна з найделікатніших тем у будь-якому суспільстві. Для українців це особливо актуально, враховуючи тривалий досвід недовіри до фіскальних органів.

Держава звертатиме увагу не на декларації, а на спосіб життя 

Проте, Міністерство фінансів поступово готує громадян до такого сценарію. Мова не йде про нові податки чи тотальний контроль за кожним. Головна ідея полягає в непрямому контролі доходів через аналіз витрат. Якщо витрати людини явно перевищують офіційно задекларовані доходи, податкова служба матиме право запитати про походження цих коштів.

Які витрати можуть зацікавити податкову службу

Під пильну увагу можуть потрапити, насамперед, великі фінансові операції, зокрема:

• купівля квартири,
• будинку або земельної ділянки;
• придбання автомобіля;
• покупка дорогої побутової техніки;
• коштовні подорожі;
• значні банківські перекази.

Держава отримуватиме інформацію про такі витрати через фінансові установи. Потім відбудеться стандартна процедура — порівняння доходів і витрат. Якщо людина не зможе пояснити різницю, це може призвести до визнання її прихованим доходом, і їй донарахують 18% податку.

Чому це стало актуальним саме зараз?

Поштовхом для цього стала податкова амністія, яка розпочнеться 1 вересня і триватиме рік. Протягом цього часу українцям пропонують фактично «перезапустити» свою фінансову історію — легалізувати готівку, майно та цінні папери, сплативши пільговий податок у межах 5–9%. Після завершення амністії держава сподівається на зміну поведінки — більшу фінансову прозорість. Саме тоді й мають запрацювати непрямі методи контролю. Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев неодноразово підкреслював: держава не вводить нових податків, вона просто хоче мати інструмент, щоб задати логічне запитання — звідки гроші?

Світовий досвід: Україна тут не унікальна

Схожі механізми вже давно працюють у багатьох розвинених країнах. У США податкова служба (IRS) вважається однією з найсуворіших у світі. Вона має доступ до банківських операцій, отримує дані від брокерів та інвестплатформ, фіксує великі зняття готівки й аналізує стиль життя платника податків. У країнах ЄС підхід м’якший, але все ж системний. Наприклад, у Німеччині та Франції податкові органи можуть порівнювати рівень витрат із доходами, а в Італії діє система «фінансового профілю» домогосподарства.

Водночас європейські держави пропонують своїм громадянам податкові стимули — знижки на оренду житла, медичні витрати, освіту чи енергоефективні ремонти. Це спонукає людей самостійно звітувати про свої витрати, адже це вигідно.

Український ризик: контроль без стимулів

Саме тут виникає ключова дискусія. Експерти визнають: без ефективного контролю податкова амністія може залишитися лише формальністю. Але жорсткий нагляд без компенсацій і зрозумілих правил — це ризикований шлях.

Податкові консультанти пропонують кілька ідей:

• розширити систему податкових знижок;
• дозволити часткове звільнення від оподаткування витрат на медицину, освіту та оренду; 
• створити простий і зрозумілий механізм для пояснення походження коштів.

Без цих змін непрямий контроль може сприйматися не як інструмент справедливості, а як додатковий тягар.

Контроль чи довіра: що важливіше?

З одного боку, держава має право боротися з тіньовою економікою. З іншого — громадяни заслуговують на приватність і чіткі правила гри. Успіх реформи залежить від того, як знайти баланс між контролем і довірою, між фіскальними інтересами та повагою до платників податків. Питання не в тому, чи податкова служба перевірятиме витрати. Питання в тому, на яких умовах і з якою метою це робитиметься.