• Головна
  • "Назавжди розлучені": дружина згадує чоловіка та сина, яких забрав удар по Тернополю
12:08, Сьогодні

"Назавжди розлучені": дружина згадує чоловіка та сина, яких забрав удар по Тернополю

Віталій Долиняк був відомим підприємцем у Тернополі, люблячим батьком трьох дітей і людиною, яка з початку повномасштабної війни активно підтримувала українських військових. На жаль, трагічна подія забрала життя чоловіка та його сина, залишивши родину і близьких з важкою втратою.

39-річний Віталій загинув 19 листопада 2025-го внаслідок російського удару по Тернополю. Не стало і його маленького сина Давида, розповідає Меморіал:вбиті Росією. Тоді від ворожих ударів у місті загинуло 38 людей.

Шлях від майстра до керівника власної компанії 

Віталій народився у Підволочиську на Тернопільщині. Закінчив на відмінно школу, вступив до Тернопільського економічного університету. 29-річним одружився. У шлюбі народилося троє дітей. У 2021 заснував компанію TurboWest, що спеціалізується на встановленні та ремонті турбін. У листопаді 2025, за тиждень до трагедії, відкрив автосервіс.

«Як він любив свою роботу! Жив нею, знав усі деталі, зріс від майстра до директора власної фірми. Я завжди казала йому, що він найкращий директор у світі. Я обов'язково збережу в пам'ять про нього цю компанію. Там його ідеї, його цілі та його ім'я», – розповідає дружина Тетяна.

З першого дня повномасштабної війни Віталій допомагав бригадам Збройних Сил України та окремим військовим – фінансово або запчастинами до техніки. Одна зі стін його кабінету завішана подяками.

Родина була для нього найбільшою цінністю

Віталій був спокійним, добрим чоловіком, відповідальним і ніжним батьком. Його поважали і любили друзі.

«Віталік любив сімейні подорожі. Організовував усе сам. Крайня поїздка була на початку листопада у Кам'янець-Подільський. З теплом згадую ці прекрасні дні. А 20 листопада ми планували вікенд в Австрії лише вдвох. Називали це побаченням. Але за день до того нас роз'єднали назавжди», – сказала Тетяна.

День, який назавжди змінив життя родини

19 листопада 2025 року родина Долиняків прокинулася рано-вранці. Доньки збиралися до школи, син Давид – у садочок.

«Раптом ми почули гучні звуки. Люди в дворі метушилися. Я встигла випити свою склянку теплої води. Чоловік лежав на ліжку. До нього прийшов син – вони були наче одним цілим. Я зайшла до них забрати із зарядки годинник. Тільки за поріг – мене вдарила хвиля. Летів пісок, осколки, все було гаряче, мною било в різні боки. Якось я присіла, за щось схопилася. Нічого не бачила і не чула – ніби мене запхали у зіппакет», – розповіла дружина.

Тетяна пішла на голос доньки до дитячої кімнати. Середня дочка була в своєму ліжку, за вказівкою старшої сестри дихала в ковдру.

«Ударна хвиля вирвала все з двох кінців квартири. Ми з донькою крізь вирву кричали про допомогу. Наш крик нас трьох врятував. Сусід почув. Вистрибували на вулицю прямо на нього», – додала Тетяна.

У Віталія Долиняка залишилися дружина, дві доньки, мати і бабуся.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#удар по Тернополю #Віталій Долиняк
Оголошення