На Тернопільщині четверо хлопчиків і їх матір живуть у столітній аварійній глиняній хаті

Зі стелі дітям падає на голову штукатурка, а в шпарини у дощову погоду затікає вода.

Хата аварійна і може щомиті завалитися. Однак, жити родині більше ніде, – повідомив власкор IA ZIK.

Багатодітна матір Оксана Лешків і її четверо неповнолітніх синів, яких жінка виховує без батька, мешкають у селі Петриків, що неподалік Тернополя. Глиняна хата дісталася жінці у спадок від покійних батьків. Її дідусь був із переселенців, після війни його з родиною перевезли сюди з Польщі.

«Наша хата збудована у 1908 році, тобто їй уже 105 років. Цієї зими снігу було по вікна, навесні вона почала руйнуватися небаченими темпами. Нахилилися стіни, прогнулася черепиця на даху. У дощ підставляю миски, щоб вода не розтікалася по кімнаті. А коли холодно, палимо в грубці», – розповідає жінка.

З чоловіком вона розлучилася п’ять років тому. Пояснює, що почав випивати. Сьогодні батько хлопчиків живе в іншому районі й синам, за словами жінки, майже не допомагає. Після розлучення єдиною опорою багатодітної матері став брат, який мешкав із ними. Одружившись, він перейшов до нової родини.

Ще коли були живі батьки Оксани, на подвір’ї поруч з глинянкою почали будувати нову хату. За десять років звели коробку, перекрили та вставили кілька вікон. На цьому будівництво завмерло: одинокій матері, з її маленькими статками, завершити роботи не під силу. Наразі одну з кімнат новобудови пристосували під хлів, іншу – під стодолу.

«Ми тримаємо корову, поросят, маємо город і з цих продуктів живемо. Хлопці допомагають – і господарку порають, і їсти можуть зварити. Найстаршому Тарасові 14 років, він уже дев’ятикласник. Андрійкові – 11, Славкові – 9, а Богданчику – всього 7. Вони добре вчаться в школі. Андрійко приносить додому похвальні листи», – розповідає Оксана.

На синів жінка отримує від держави допомогу. Сім’я вважається малозабезпеченою, сукупний дохід становить 3,5 тисячі гривень. Із цих коштів 500 гривень щомісяця йде на оплату комунальних послуг, решта – на їжу, одяг, шкільне приладдя. Частину жінка ще намагається вкладати у завершення будови.

У сільській раді проблеми родини знають. Однак, допомоги від місцевої, районної чи обласної влади багатодітна родина поки не отримала.

Цю зиму хлопчики та їх матір знову зустрічатимуть в аварійній глиняній хаті. Впаде стеля на голову чи ні, стараються не думати. Тарас мріє бути кухарем-технологом, Андрійко – юристом, щоб підтримувати такі сім’ї, як їхня.

Для родини Лешків важлива будь-яка допомога: миючі засоби, посуд, постільна білизна, канцтовари, одяг і взуття дітям. Згодиться пральна машина. Та найбільше родина потребує добудови хати, щоб не залишитися без даху над головою.

Допомогу можна перераховувати на рахунок Лешків Оксани Федорівни у «ПриватБанку», номер картки 4405885829567723.

Телефон пані Оксани: 068-32-82-817.