Тернопільський ринок заполонили яблука з Польщі

Жодна пора року не посперечається з осінню у боротьбі за попит на цей смачний і корисний продукт садівництва – ринкові прилавки і супермаркети буквально рясніють ним! Ні, це не заморські банани чи апельсини, і навіть не запашні груші.

Це звичайнісіньке українське яблуко! Хоча, як промовисто свідчить обсяг фруктового імпорту, воно може і не бути вирощеним на благодатних українських грунтах під блакитним українським небом. Куплене яблучко може мати, скажімо, польську національність.

Звісно, ксенофобією займатись не будемо, але з’ясувати, як наші яблука співіснують на прилавках по сусідству із закордонними гостями, буде корисно.

Здається, що яблука споконвічно росли на врожайних українських землях. Вдаватись в історію задля перевірки цього припущення не будемо. Важливо те, що наш клімат у тандемі із родючими грунтами створює найкращі умови для розвитку такого виду садівництва. Ще менше шкідники атакували б!…Попри ті сорти яблук, географія поширення яких охоплює всю Україну, Тернопільщина може похвалитись успішним вирощуванням сортів Кальвіль Фрааса, Шафрану літнього, Старкінгу і Кортланду. Як же так трапилось, що польські яблука масово заполонили ринки, Тернопільська Липа.

У головному управлінні агро-промислового розвитку облдержадміністрації мене запевнили, що підстав скаржитись на те, що наше садівництво працює не на повну потужність, немає. Щоб підійти раціонально до виконання “Програми збільшення площ посадки та нарощування обсягів виробництва плодів та ягід у Тернопільській області в 2011 – 2025 роках” (рішення сесії Тернопільської облради від 14.04.2011 р.), ще потрібно посадити 343,2 га садів, в тому числі ягідників – 63 га. З метою удосконалення процесу зберігання фруктів було розпочато будівництво плодосховища з регульованим газовим середовищем  потужністю 5 тис. тонн у Бучацького району, яке, до речі, значно виділяється серед інших господарств за кількістю посаджених садів. Тільки за весну минулого року в області посаджено 212 га молодих садів та 20 га ягідників. Хоча цьогорічну зиму м’якою назвати важко, наші сади перезимували добре, тому і зараз дають хороший врожай. Ще б надіятись на хороший збут! Саме тому можна припустити, що відповідальність за те, що польських яблук на прилавках так багато, що українському й ніде впасти, на самих підприємцях (легальних або ж ні), які перевозять фрукти від країн-сусідів. Кожне п’яте яблуко і кожен другий абрикос, спожитий українцями, закордонний. Українське садівництво покращити цю держкомстатівську статистику самостійно не може. Хіба служби-контролери державного імпорту працюватимуть на всю потужність!

А думати-гадати на реалізацію яблук не варто! Бабусі, які на ринку по сумісництву і за продавців, на збут не скаржаться. Польські яблука торгувати їм не заважають. Зазвичай тут діє аксіома, що на кожен товар знаходиться свій покупець. Може, у них яблучка і не таких гігантських розмірів, і не такого осяйного вигляду, зате вони рідні, українські, без ГМО, як прийнято сьогодні рекламувати. Тому не завжди ціна і гарна “облицівка” є показниками корисного смачного яблучка. Не дарма ж Білосніжка з однойменної казки спокусилась саме ним…