Сім’я на Тернопільщині регулярно знаходить на власному подвір’ї захоронені людські останки

Сім’я Надії Шумки проживає у Бучачі на вул. Гнатюка. Копаючи яму для септика, господарі звернули увагу, що шари землі чергуються з шарами глини, а на глибині понад метр зауважили людські кістки.

Їх було дуже багато, тож звернулися із заявою в міліцію. А працівники райвідділу, в свою чергу, взяли фрагменти скелетів на експертизу в Тернопіль. Звідти згодом повідомили, що ідентифікували 10 черепів, у тому числі дитини і якоїсь тварини.

Вже не вперше ми знаходимо на обійсті рештки людських тіл, ­ розповіла пані Надія Шумка. – Коли будували гараж, між двома горіхами знайшли скелет людини. Прокладали вхід до підвалу під літньою кухнею – теж натрапили на людські рештки. Згодом викопали вже перезахоронений, мабуть, попередньою власницею хати, череп, загорнутий у теперішній поліетиленовий пакет. Колись за гаражем була яма з вапном. Одного дня дивлюся, там щось видніється. А то – череп людський. Ще один викопали, коли обробляли город. Сусіди підводили газ – теж знайшли кістки. Таке враження, що де не копни – усюди натрапиш на рештки людей, ніби їхні тіла були розкидані хаотично. Але такого масового захоронення, як цього разу, ще не знаходили…

Більше місяця яма була розкритою, приходили на подвір’я люди, жахалися. А що робити з цим, Шумки не знали, ніхто нічого їм не повідомляв. Нарешті зателефонували з обласного відділення зі збереження культурно­історичної спадщини. Яму наказали закрити, згодом спеціалісти прийдуть і продовжать розкопки. І порадили писати листа на адресу голови облдержадміністрації, щоб виділив кошти на ексгумацію і перезахоронення, пише газета Свобода.

Цього листа з області переадресували в райдержадміністрацію, ­ продовжила розповідь в. о. начальника відділу культури, національностей, релігій і туризму Бучацької РДА Алла Вержбицька. – Але без кошторису гроші ніхто не виділить. На даний момент державне підприємство «ОАСУ Подільська археологія» розробило кошторис проведення пошукових робіт, і вирішується питання про виділення коштів на ексгумацію. А загалом місце біля колишнього міського скверика на вул. Гнатюка потребує додаткового вивчення. Я не історик, але пригадую розповідь своєї мами про те, що колись тут були німецькі воєнний госпіталь і комендатура. Неподалік проходить залізнична колія. Тож це був стратегічний об’єкт, за який точилися запеклі бої. Старші люди розповідали, як після завершення одного бою два чи три молоденьких радянських солдати, уже не боячись і не ховаючись, проходили, і раптом кулі обірвали їхні життя. Можливо, і вони тут захоронені. У будь­якому разі це місце мають дослідити спеціалісти, історики, а люди мали б знати, що про знайдені людські рештки обов’язково слід повідомляти органи влади.

Попри те, що Шумки повідомили про свою знахідку у відповідні інстанції, розкопки далі не ведуть, ніхто не цікавиться місцем масового захоронення у Бучачі.

А насправді – це унікальна місцина. Господиня обійстя розповідає, що тут знаходили й австрійські, й польські монети. Тож, можливо, історія цього захоронення сягає глибшої давнини? А ще пані Надія показала нам знайдені на глибині 40­50 см фрагменти глиняного виробу – очевидно, люльки. Майже ідеально зберігся інший оригінальний виріб невідомого призначення із білої глини. Словом, для істориків та археологів тут - широке поле для діяльності.

Зрештою, і викопана яма аж ніяк не є окрасою подвір’я. Її потрібно дослідити і дати людям дозвіл на завершення робіт.