Ніщо не вічно або як падають незламні?

Так уже повелося в Україні, що при зміні політичного режиму нова команда відчуває себе цілком впевнено і стійко...до пори до часу. Це стосується і столичних чиновників і місцевих “божків”. Але рано чи пізно їх монолітний і незламний “трон” дає тріщину. З'їдаючи одних богів, система породжує їм “гідну зміну”.

Іноді метаморфози відбуваються навіть без глобальних змін на політичному “Олімпі” держави. Буває так, що один провладний клан перемагає інший, упікая переможених за ґрати.

21-го жовтня 2013-го в Борисполі був затриманий “смотрящий” по Запорізькій області Євген Анісімов. Ця новина сколихнула запорізьку громадськість, і міцно засіла у всіх новинних рейтингах. І це не дивно, адже ім'я Анісімова з 2010-го року наводило страх на багатьох підприємців.

З іншого боку, “наглядача” називали своїм другом і членом однієї команди - місцевий мер і губернатор. Анісімов виступав в якості спонсора місцевого осередку ПР, залишаючись непублічним. Але в один момент на зап'ястях “авторитету” замкнулися кайданки, а в його будинку і офісах провели обшуки, після попереднього штурму.

Ймовірною причиною “кримінальної відставки” Анісімова послужила соціальна напруженість, зокрема, в середовищі місцевих бізнесменів. За словами підприємців, “смотрящий”, використовуючи “своїх” чиновників і силовиків тиснув на всіх, хто не хотів платити. Коли потерпілі почали відкрито в ЗМІ говорити про вимагання, “начальство” зверху вирішило не нагнітати ситуацію перед президентськими виборами і “спустити пар”. Правда, тепер після затримання “Онисима”, запорожці почали акції протесту, з вимогою усунути від влади всіх друзів і покровителів “наглядача”.

25 квітня 2011-го року в Донецьку затримали голову регіональної партосередку «Сильної України» і депутата Донецької облради Владислава Дрегера. Снискавшему славу «рейдера», Дрегеру закидають шахрайство в особливо великих розмірах. 

Нібито за сприяння посадовця підконтрольні йому особи в 2006 році заволоділи майном одного з підприємств Харцизька (Донецька обл.) - Зуєвського енергомеханічного заводу (найбільшого в країні виробника підйомного обладнання - ред.). За попередніми даними, підприємству завдано збитків на загальну суму близько 33 млн. грн. Депутату загрожує до 12 років з конфіскацією майна.

В даний час чим закінчилася ця історія достеменно невідомо. То бізнесмен зі списку Форбс, якого журнал «Фокус» у 2012 році відвів 119 місце у своєму рейтингу з $78,8 млн капіталу продовжує нудитися в СІЗО в очікуванні вироку, то його потихеньку відпустили за кордон, попередньо спустошивши банківські рахунки.

У Маріуполі карколомна кар'єра колишнього мера Михайла Поживанова обірвалося втечею за кордон. Чиновник пройшов шлях від мера і депутата ВР до заступника міського голови столиці. 17 грудня 2008 року його призначено на посаду заступника міністра економіки. Але тут влада змінилася...

31 січня 2011 року колишнього голову Державного комітету з державного матеріального резерву (Держкомрезерв) Михайла Поживанова Генеральна прокуратура України оголосила в розшук. Тоді Поживанов попросив політичного притулку в Австрії і отримав його. Зараз він живе у Відні і, судячи з фото з соцмереж, непогано себе почуває.

Яскравий приклад того, як можна раптово піднятися на Олімп влади і також стрімко з нього впасти, - колишній харківський губернатор Арсен Аваков. 4 лютого 2005 року указом Президента України Віктора Ющенка він призначений на посаду голови Харківської обласної державної адміністрації.

Після обрання главою держави Віктора Януковича в 2010 році, Аваков подав у відставку з губернаторської посади.

26 січня 2012 року прокуратура Харківської області порушила кримінальну справу за ч.3 ст. 365 (перевищення службових повноважень і влади, що спричинило тяжкі наслідки) відносно Авакова. Правоохоронці, перевіривши правомірність земельних операцій в 2009 році, виявили факт незаконної зміни цільового призначення і передачі у власність 55 гектарів державних земель вартістю понад 5.5 мільйонів гривень. Після цього, у березні 2012 року, Аваков виїхав в Італію, а українські правоохоронці оголосили його у міжнародний розшук. 26 березня Авакова заарештували.

8 липня 2012 року італійський суд визнав кримінальну справу, порушену стосовно Арсена Авакова, як політично мотивовану. За останні роки він втратив весь свій бізнес у Харкові. Нині кримінальну справу проти Авакова заморожено, оскільки він обраний народним депутатом України від партії ВО «Батьківщина».

У Криму пост мера Ялти в листопаді 2010 зайняв Олексій Боярчук. Через рік чиновник отримав премію «Людина року-2011» як кращий мер країни. У 2012 потрапив у ТОП-34 найвпливовіших кримських політиків... А в грудні 2012 року написав заяву про звільнення з посади. І одразу ж почалося переслідування. Після відставки, стосовно нього прокуратурою АРК було складено протокол про корупцію. 

 2 червня колишній мер Ялти Олексій Боярчук затриманий за підозрою у земельних махінаціях на ПБК. Політику було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 92 тис. грн.

18 жовтня 2013 року, в ході засідання політради Партії регіонів було прийнято рішення про виключення Боярчука зі складу партії.

Дніпропетровщина пишається" двома своїми VIP-седельцами. Юлія Тимошенко, як відомо, відбуває покарання в Качанівській колонії і лікується в Харківській залізничній лікарні. 

 А екс-губернатор Павло Лазаренко осів у США. У 1999 році він прибув в США і подав на статус біженця, але був заарештований американською Фемідою за підозрою у ряді злочинів, у результаті був засуджений на 9 років за вимагання, відмивання грошей і транспортування краденого.

У 2009 році суддя зменшив термін ув'язнення до 8 років. Першого листопада 2012 року Лазаренко закінчив відбувати термін ув'язнення у федеральній в'язниці США і за стандартною процедурою був переведений до в'язниці для іммігрантів, звідки був «переведений» в невідоме місце, не пізніше 8 листопада того ж року.

Історію одеського політика Ігоря Маркова дізналася вся країна. Лідер проросійської партії “Родіна” мав величезний послужний список справ в “темні 90-е”, однак, не без допомоги нинішньої влади політичний маргінал зумів влізти у велику політику і став народним депутатом.

У політичній сфері Марков не обмежував себе умовностями. Так, у вересні 2007 року він в компанії зі спортсменами жорстоко побив учасників мирної акції протесту під стінами Одеської облдержадміністрації. Тоді двоє постраждалих членів ВО “Свобода” отримали інвалідність.

Пізніше, в 2009 році Марков публічно заявив про свою підтримку руху “Антифа” у справі вбивства представником цієї організації одного з лідерів українських націоналістів в Одесі Максима Чайки.

Точкою “кипіння” стала провокація охоронців Ігоря Маркова, коли вони під офісом “Батьківщини” виявили стеження СБУ, у прямому ефірі свого телеканалу поклали оперативників обличчям в асфальт і влаштували самосуд.

У відповідь на це УСБУ України в Одеській області змушене було організувати штурм офісу партії з допомогою спецназу “Альфа”.

Після отримання мандата депутата ВР, деякий час Марков спокійно займався партійною діяльністю. Однак відверто проросійська риторика в ефірі його телеканалу змусила владу звернути на нього увагу більш пильно. Розправитися з вчорашнім соратником влада вирішила за допомогою суду, який ініціював екс-нардеп Юрій Кармазін. Правозахиснику вдалося переконати Вищу колегію суддів, що Марков так і не став нардепом, оскільки вибори на його окрузі були фальсифіковані.

Позбувшись депутатського значка, як за помахом чарівної палички, правоохоронці згадали політику справу побитих їм націоналістів, а Нацрада по телебаченню і радіомовленню подав до суду позов щодо позбавлення телеканалу АТВ ліцензії.

В одну мить Марков втратив все: політичних друзів, репутацію і навіть власний бізнес.

У цій історії цікаво те, що напередодні виклику його на допит, а потім і арешту, Марков заручився гарантіями власної безпеки у губернатора Одеської області. Однак, як видно, тепер лідеру “Батьківщини” допомогти не може ніхто.

Буквально тиждень тому Миколаїв змусила здригнутись історія прогриміла на весь світ - правоохоронці Туреччини виявили «розчленоване тіло миколаївського бізнесмена єгипетського походження Рамзі Матта, який деякий час тому пропав безвісти в Туреччині, і який, за словами нардепа Геннадія Москаля, був «правою рукою» губернатора Миколаївщини Миколи Круглова. 

Ще 21 серпня турецькі правоохоронці у лісопарку «Башакшехир», поблизу Стамбула, в чорних сміттєвих мішках знайшли розчленоване тіло чоловіка. На руках були пластикові наручники. Відразу встановити особу чоловіка не вдалося, так як останки були згризені собаками. Через два місяці, після проведення ДНК-експертизи, турецькі експерти зробили висновок, що останки належать українському бізнесмену, уродженцю Єгипту, який тривалий час жив у Миколаєві і в середині червня пропав на території Туреччини, - розповів співрозмовник з МВС України.

15 червня Матта з одеського аеропорту разом зі своїм бізнес-партнером, громадянином Німеччини К. вилетів в Стамбул для підписання контракту з одним з банків. На наступний день він повинен був повернутися в Миколаїв, проте, за наявною інформацією, Рамзі Матта навіть не доїхав до турецького банку. Після цього родичі і друзі зниклого забили тривогу і написали в Центральний райвідділ міліції міста Миколаєва заяву про зникнення бізнесмена.

За даною заявою миколаївська міліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 («Умисне вбивство»). Про подію було повідомлено національне представництво бюро Інтерполу в Україні, турецька поліція і посольство України в Туреччині.

У квітні 2013 року миколаївські Убозівці «накрили» підпільне казино в готелі «Україна» організатором якого, згідно з переданими до суду матеріалів, значиться викрадений «авторитет» Рамзі Матта.

Також Рамзі Матта відомий тим, що брав участь у рейдерському захопленні підприємства «Миколаївоблагрошляхбуд» в мікрорайоні Намив міста Миколаєва. Тоді Матта разом з іншими людьми виламали двері на підприємстві, побили двох охоронців і вигнали людей, які працювали там.

Замість епілогу

Як не дивно, незважаючи на багаторазовий досвід раптового і фатального падіння політичних зірок, новоспечені “смотрящі” непохитно вірять у свою невразливість. Забуваючи, що правоохоронці та суди, які сьогодні виконують їх команди - завтра можуть з не менш пристрасним захопленням «шити діло» сьогоднішнім регіональним «божкам». Найпередбачливіші з сьогоднішньої еліти відчувають необхідність для безпеки і власного бізнесу і особистоі створити умови для перетворення України в правову державу. Це тільки на перший погляд Рінат Ахметов говорив тільки про іноземних інвесторів, коли виступаючи два тижні тому, на міжнародному саміті в Донецьку заявив: «Що потрібно Україні? Правила, за якими грає інвестор, щоб не вийшло так, що Україна зустрічає інвестора в ошатному платті, а проводжає в купальнику. Країна і інвестиція - це вулиця з двостороннім рухом».

Тільки чи здатна влада, яка звикла вершити правосуддя «по понятіям» встановлювати прозорі і головне однакові правила для «своїх» і «чужих». Якщо ні, то нехай не запитує потім по кому вже завтра продзвенить черговий дзвін відплати?