Бронювання під загрозою: кого найбільше зачеплять нові правила вже восени

В Україні восени можуть з'явитися перші наслідки нових правил бронювання працівників, які вже викликали жваву дискусію між бізнесом і владою. Затверджені Міністерством економіки нові критерії для визначення критичності підприємств передбачають більш жорсткі фінансові вимоги.

Експерти та депутати вважають, що це може вплинути на здатність деяких компаній утримувати заброньованих працівників і створити додатковий тиск на ключові галузі економіки.

"Телеграф" звернувся до народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдана Кицака, аби отримати відповіді.

— Пане Богдане, нещодавно наказом Мінекономіки були затверджені норми бронювання. Чи радились взагалі з Комітетом щодо положень наказу? Бо є інформація, що деякі галузі, зокрема аграрії, можуть постраждати найбільше.

— Ухвалено підвищений рівень заробітної плати, відповідно, ряд компаній з різних секторів: агросектор, машинобудування, легка промисловість, вони не всі зможуть одномоментно підняти свої платіжки на заробітну плату. Одномоментно зробити це майже неможливо.

По суті у цих компаній є невелика кількість опцій, що вони можуть зробити. Перше — безпосередньо закласти в собівартість продукції підняття заробітних плат. Але це означає, що на внутрішньому ринку вони ще можуть реалізовувати свою продукцію, але на зовнішньому вони будуть конкурувати з іноземними товарами або послугами.

"Якщо ми говоримо про компанії, які заточені виключно на експорт, то така історія не зовсім буде виправданою. Вони можуть втрачати або експортні контракти, або зменшити свою присутність на зовнішніх ринках", — пояснює Кицак.

— Друга опція, що вони можуть безпосередньо зробити, — це збільшувати своє фін. навантаження шляхом зменшення норми прибутковості. А норма прибутковості — це вже буде означати, що в них буде менше вільного ресурсу для того, щоб вкладати в модернізацію обладнання, в ряд інших моментів. Чому цей момент важливий?

Тому що зараз в умовах євроінтеграції для наших українських компаній ставлять дуже багато вимог, зокрема і екологічних. І це вимагає від них модернізувати дуже велику частину виробничих потужностей. А це треба робити за рахунок ресурсів: внутрішніх або йти кредитуватися. Кредитуватися зараз на великі суми немає змоги, адже у нас є обмеження. Тобто де-факто ця ситуація створює для підприємців певну проблематику.

"Окрім того, що це є підтвердження критичності, а критичність буде важлива для того, щоб мати можливість бронювати певну кількість працівників. Це ще й фінансовий виклик. Чи були консультації попередні з комітетом? Їх не було", — каже нардеп.

— Вже після того, як було презентовано чорновий варіант, пост зміни до наказу, окремі члени Комітету проводили безпосередньо дискусії відносно потенційних ризиків через різкі зміни. З позиції уряду це спрямовано на те, щоб значною мірою почистити українські компанії від недобросовісних підприємств, які бронюють за кошти працівників, які де-факто не працюють і не здійснюють ніякої діяльності на підприємствах.

Але робити це за рахунок більшості компаній, які все роблять "в білу", легально, і навантажувати їх цими фінансовими вимогами, це виглядає трішки складно для реалізації. Разом з тим, зараз проводиться дуже багато виїзних консультацій, нарад з галузевими асоціаціями, з бізнесом для того, щоб переконати їх, що ці зміни є необхідні.

Ми бачимо, що бізнес, зокрема, аграрний сектор категорично виступає, що потрібно переглядати цю історію. Робити зменшення, пом'якшення або якісь там перехідні періоди. Тобто не 26 000 грн ставити (заробітну плату — ред.), а, наприклад, з 20 тисяч підняти до 22-23 тисяч. Якусь градацію зробити, тому що бізнес не встигає. Девальвація гривні відносно долара продовжується, курс постійно стрибає і паливо росте тощо.

Є ще ряд інших моментів, які впливають на те, якою буде собівартість продукції або послуг української компанії. Тому і просять уряд піти на зустріч українському бізнесу і знайти інші варіанти, як почистити історію з бронюванням, яким деякі компанії зловживають.

— Щодо цієї "чистки", могли б окреслити хоча б приблизно масштаби проблеми і наскільки із цими новими правилами вдасться їх вирішити. Скільки треба "вичистити" заброньованих у відсотках чи тисячах?

— Йдеться про десятки тисяч заброньованих, не сотні тисяч. Оскільки мова не про сотні тисяч, то необхідно якраз і шукати якісь інші варіанти або моделі, яким чином уникнути цього явища, яке є шляхом встановлення більш жорстких критеріїв, яким українські компанії не всі зможуть відповідати.

Це призведе до того, що вони де-факто можуть згорнути свою виробничу діяльність. А для нас всіх негативним буде фактор закриття компанії або перехід в сіру оплату, або тінізація взагалі певних секторів економіки. Ми зараз дуже складно рухаємося у тому, щоб переконувати бізнес переходити в легальний сектор, тому що це є більше податків і краще для економіки.

Тут певна дія може навпаки поглибити і запустити зворотну реакцію. Поки важко спрогнозувати наскільки заброньованих стане менше. Побачимо після того, як компанії до 1 вересня повинні будуть перепідтвердити свої критерії. І відповідно, після цього в нас буде оновлена цифра, скільки в Україні є заброньованих. Ми порівняємо із тим, що є зараз по факту і тоді виведемо різницю і побачимо. Чітко буде видно у вересні-жовтні.

Що передувало

Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства №6954 від 24 липня 2026 посилює вимоги щодо правил бронювання від мобілізації.

Що змінилося:

Для аграрних підприємств мінімальну площу землі збільшили з 500 до 1000 га, а річний дохід — з 20 до 40 млн грн.

Для лісгоспів вимоги до площі зросли у п'ять разів — з 500 до 2500 га. Також запровадили мінімальний річний дохід у 10 млн грн.

Підприємства повинні виплачувати середню зарплату вище середньої по країні: для компаній від 50 працівників — удвічі, від 20 працівників і представництв нерезидентів — утричі.

Для бізнесу, що працює у трьох і більше областях, обов'язковими стали штат від 10 працівників і сплата податків та ЄСВ не менше 24 тис. грн у кожній області за останні три місяці.