Тисячі паломників попри заборону вирушили до Почаївської Лаври: у колоні багато дітей

Щороку в серпні з Кам’янця-Подільського до Почаївської Свято-Успенської лаври вирушають паломники УПЦ МП. Ця традиційна багатоденна хресна хода стартує 19 серпня і проходить через Хмельницьку, Рівненську та Тернопільську області.

Однак цього року її проведення знову викликає питання через воєнний стан і безпекові обмеження. У соцмережах прихильники хресної ходи активно діляться відео та фотографіями з дороги. Особливу увагу в дописах приділяють тому, що серед учасників є жінки з дітьми, навіть немовлятами у візочках.

Цей момент активно використовують проросійські інформаційні ресурси, показуючи велику кількість дітей у колоні як доказ нібито «незламності» УПЦ МП в Україні.

Що відомо про хресну ходу до Почаєва

Хода з Кам’янця-Подільського до Почаївської лаври — це багаторічна традиція. Паломники долають сотні кілометрів пішки, проходячи через населені пункти кількох областей. У попередні роки проведення такої масової ходи під час війни неодноразово забороняли з міркувань безпеки.

У 2023 році, незважаючи на заборону рад оборони областей, колона паломників все ж вирушила до Почаєва. Тоді учасники рухалися, зокрема, польовими та сільськими дорогами, і ця ситуація викликала значний суспільний резонанс.

У 2026 році питання організації масових паломницьких заходів до Почаївської лаври вже стало предметом уваги правоохоронців. На початку серпня поліція Тернопільщини повідомила про перевірку законності проведення хресної ходи та паломництва до лаври. Тернопільська ОВА, у свою чергу, зазначила, що не отримувала жодних звернень щодо погодження чи дозволу на проведення пішої ходи до Почаївської лаври.

Отже, справа не стільки в ставленні до тієї чи іншої конфесії, скільки в безпеці масового скупчення людей під час війни та дотриманні встановленого порядку проведення таких заходів.

Що відбувалося раніше

Ця проблема не є новою. У 2022–2024 роках обласні органи влади також вводили обмеження на проведення масових релігійних заходів та хресних ходів до Почаївської лаври. Незважаючи на це, віряни УПЦ МП продовжували свої паломництва. У деяких випадках учасники йшли невеликими групами, обираючи польові та лісові дороги, і ночували в наметах.

У 2023 році ситуація набула особливого резонансу: багатотисячна колона, незважаючи на встановлені поліцейські кордони, продовжила свій шлях у напрямку Почаєва.

Хресна хода залишається предметом суперечок

Для паломників ця подорож є не лише релігійною традицією, а й способом молитви. Проте частина українського суспільства критично ставиться до масових заходів УПЦ МП під час війни, враховуючи питання про зв’язки деяких церковних структур із Росією та потенційні ризики для безпеки.

У 2026 році ці дискусії знову загострилися на фоні паломництва до Почаївської лаври. Правоохоронці окремо перевіряють, чи були отримані всі необхідні дозволи та погодження на проведення масових заходів. Таким чином, цьогорічна хресна хода до Почаївської лаври знову стала не лише релігійною подією, а й предметом гострої суспільної та безпекової дискусії.

У 2025 році традиція продовжилася: паломники вирушили з Хмельниччини 19 серпня та направилися до Почаївської лаври.

Діти стали особливим акцентом у дописах

Цього року в інформаційному просторі активно поширюють повідомлення про участь дітей у багатоденному переході. Проросійські канали використовують фотографії та відео з маленькими учасниками ходи, додаючи емоційні підписи про «крихітні ніжки» дітей, які нібито долають складний шлях разом із дорослими.

Такий підхід зміщує увагу аудиторії з питань законності та безпеки масового заходу під час війни на емоційну історію про сім’ї та дітей. Проте сама присутність дітей серед учасників не є доказом того, що організований захід має дозвіл або є безпечним.

Чому виникають питання щодо ходи? Головна проблема полягає в тому, що під час воєнного стану проведення масових заходів вимагає врахування безпекової ситуації.