"Це ще не межа": в Україні стрімко дорожчають ліки

Після чергової серії російських ударів по ключових логістичних центрах України, внаслідок яких було знищено найбільші фармсклади (зокрема компаній «Біокон», «Оптіма-фарм», «БаДМ» та Universal Logistic), вітчизняний фармацевтичний ринок зіштовхнувся зі стрибком цін на медикаменти. Хоча критичного дефіциту препаратів наразі немає, вартість ліків у роздрібних мережах демонструє стрімке зростання.

Нагадаємо, окупанти знищили найбільший склад ліків країни, що належав компанії "Біокон", склад одного з найбільших фармацевтичних дистриб'юторів "Оптіма-фарм", а також склади компаній Universal logistic та "БаДМ" в Одесі.

Аби дослідити вплив цих ударів на вартість ліків, ЕП взяла сотню найпопулярніших позицій за продажами 2025 року і простежила їхню ціну на Tabletki.ua – сервісі, через який проходить 80% онлайн-продажів цієї групи товарів, пише 0352. Сайт зберігає середню ціну пропозицій аптек в Україні за кожен місяць.

З липня до середини вересня подорожчали 95 з 99 знайдених препаратів. Медіана – плюс 10,3%. За попередні дев'ять місяців ці ліки додали 2,8%. Найбільше зросли ціни на дешеві генерики "Дарниці": "Анальгін" – на 37%, "Цитрамон" – на 29,5%. Більша частина зростання відбулася в серпні – медіанна ціна піднялася на 7,5%.

За два місяці – більше, ніж за попередні дев'ять

На фармринку зростання цін на Tabletki.ua пояснюють так: мережі традиційно демпінгували одна одну на сайті, а в липні, коли погіршився фінансовий стан, почали показувати реальні ціни. Так, за цією версією, і виник стрибок на 10%.

Однак зростання видно не лише на Tabletki. Другий агрегатор, МІС "Аптека 9-1-1", показує для тих самих 20 найпопулярніших ліків плюс 7,7% з липня. Це менше, ніж на Tabletki, але напрям збігається в 19 препаратах з 20.

Сайти самих мереж, збережені у вебархіві, показують те саме. Таблетки "Небілет" у "Подорожнику" подорожчали у всіх 110 київських відділеннях, свідчать копії від 26 травня і 16 вересня. Медіанна ціна зросла на 10,2%. "Анальгін-Дарниця" на сторінці цієї мережі в лютому коштував 37,7 грн, у вересні – 47,7 грн (+26,5%). В АНЦ мінімальна київська ціна трьох препаратів зросла на 7,7-8,4%.

Касові продажі теж дорожчають. За даними Proxima Research, які наводить спеціалізоване видання "Аптека", за 1-28 серпня мережі продали на 9,7% більше в гривнях і на 1,1% менше в упаковках. Інфляційна складова 34-го тижня 2026 року оцінюється в 6% до того самого тижня 2025 року.

Проте жодна ланка фармсектору зростання на 10% не визнає.

"На ринку ми поки бачимо коливання в межах одного відсотка, а не 10%. Водночас динаміка окремих препаратів може суттєво відрізнятися, тому споживач справді може бачити помітне подорожчання конкретних брендів або окремих нових партій", – каже директорка з корпоративних комунікацій компанії "Фармак" Євгенія Піддубна. За її словами, компанія системного підвищення цін не здійснювала.

"Дарниця" на запит ЕП не відповіла. Представник однієї із мереж сказав, що його компанія системно цін не підвищувала. Дистриб'ютори – тим більше. За словами директора компанії "БаДМ" Дмитра Бабенка, вони фізично не можуть підняти ціни на свої послуги через обмеження націнки у 8%.

Не бачить зростання і Держстат. За його даними, у серпні фармацевтична продукція коштувала на 2,8% менше, ніж рік тому, і на 0,2% менше, ніж у грудні. Вітчизняні жарознижувальні та знеболювальні засоби від грудня подорожчали на 2,1%, тоді як стелю для таких ліків у каталозі підняли медіанно на 10%.

Одна з можливих причин розходження – заміна товару: коли конкретна упаковка зникає з полиці або різко дорожчає, реєстратор бере аналог з тією ж діючою речовиною і стрибок ціни в індекс не потрапляє. За методологією Держстату, марки й аптеки для реєстрації цін відбирають працівники територіальних органів статистики, і цього переліку служба не оприлюднює.

Заперечуючи зростання цін, учасники ринку називають, звідки воно могло взятися.

Бабенко з "БаДМ" бачить лише два варіанти: "Або зміна ціни виробника, або прямі валютні постачання при зміні курсу". Перший з них можна перевірити: ціну виробника в Україні фіксує держава.

Відпускну ціну виробник не призначає вільно: він декларує в МОЗ граничну оптово-відпускну ціну, "стелю" і за постановою уряду може підвищувати її раз на шість місяців або при зміні курсу гривні понад 5%.

"Роздрібна стеля" – це задекларована ціна плюс дозволені націнки: до 8% – для дистриб'ютора і до 35% – для аптеки. Піддубна каже, що виробник не може спонтанно змінювати ціни, але за 2026 рік МОЗ дванадцятьма наказами затвердив 6 648 підвищень "стель" у Національному каталозі цін, медіана – плюс 13%.

Серед ста найпопулярніших ліків "стелю" з грудня підняли для 82 – медіанно на 10%. Чим вищу ціну задекларував виробник, тим більше подорожчав препарат: там, де "стелю" підняли на 15% і більше, ціна на Tabletki від грудня до вересня зросла на 28,7%; там, де "стелю" не чіпали, – на 11,2%.

Якщо про причини поточного підвищення цін ринок ще сперечається, то в тому, що вони зростатимуть далі, не сумнівається ніхто. Наказ МОЗ, який набув чинності 17 вересня, містить 155 підвищень "стель", медіана – плюс 18%.

Обмеження націнок, на які посилаються дистриб'ютори і які уряд запровадив у лютому 2025 року, коли президент Володимир Зеленський пообіцяв знизити ціни на ліки на 30%, теж, імовірно, переглянуть. За інформацією джерел ЕП, уряд розглядає підвищення ліміту для дистриб'юторів з поточних 8% до 10%.

Усі опитані ЕП учасники ринку кажуть, що ціни зростуть. "Російські удари знищують великі обсяги вироблених або імпортованих ліків, а механізму компенсації цих втрат наразі немає. Втрачені запаси потрібно заново виробити або імпортувати, профінансувати нові закупівлі та перебудувати логістику", – пояснює Піддубна.