15 воїнів повернулися на щиті: Тернопільщину сколихнула низка трагічних звісток із фронту

Тернопільщина знову переживає важкі часи, адже до рідних громад повертаються 15 захисників України, які загинули в боях з російськими окупантами, а окремі родини, після місяців і навіть років невизначеності, отримали підтвердження загибелі воїнів, які вважалися зниклими безвісти.

Серед загиблих — військові з Підволочиської, Козлівської, Байковецької, Тернопільської, Великогаївської, Золотопотіцької, Бережанської, Зборівської, Кременецької та Збаразької громад, пише Місто. Особливо болісними стали новини про передчасну смерть ветеранів, які пройшли фронт, але наслідки війни назавжди підірвали їхнє здоров’я.

Підволочиська громада

Пекучий біль огорнув Підволочиську громаду та село Мала Лука. Під час виконання бойового завдання у Запорізькій області 1 жовтня 2026 року — у свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України — загинув житель селища Підволочиськ, молодший сержант 65-ої окремої механізованої бригади «Великий Луг» ЗСУ Михайло Теофілович Кирилів, 1978 року народження.

Михайло понад усе любив свою родину та рідний край, залишивши зворушливі слова, які тепер звучать як заповіт: «А село Мала Лука це саме щасливе місце на землі. Я люблю Малу Луку…». Воїн пішов боронити рідну землю, щоб зберегти мирне небо для земляків.

Михайло Кирилів.

Ще один болючий удар спіткав Підволочиську громаду та село Богданівка. Довгий час родина та побратими жили надією, адже захисник вважався безвісти відсутнім. Однак надійшло офіційне сповіщення про загибель солдата 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Яроня Тараса Романовича.

Воїн поліг 23 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, віддавши своє життя у боротьбі за Батьківщину, свободу та право українців жити на власній землі. У глибокій скорботі за Героєм залишилися рідні, близькі та вся громада.

Тарас Яронь.

Козлівська громада

У скорботі село Таурів Козлівської громади. Молодший лейтенант Степан Петрович Вольський народився 7 січня 1980 року. Воїн загинув 30 вересня 2026 року в районі населеного пункту Братениця Сумської області від поранень, несумісних із життям, яких зазнав внаслідок вогневого ураження ворожим БПЛА. Степан був активним діячем громадського формування «Самооборона Козівщини» та членом ветеранської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»».

Степан Вольський.

Байковецька громада

Гірка звістка сколихнула Байковецьку громаду. У зоні активних бойових дій 30 вересня 2026 року поліг житель села Дубівці Степан Степанович Мигаль. Земляки та громада згадують його як справжнього патріота, який без вагань став на захист Батьківщини та до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.

Тернопільська громада

Олег Друк («Ведмідь»)

Навіки в строю залишився тернополянин Олег Павлович Друк, який народився 22 вересня 1997 року в селі Колодіївка та навчався у Тернопільській школі №14. Олег із юнацтва був активістом НВР «Правий сектор». З перших днів повномасштабного вторгнення у складі Добровольчого українського корпусу боронив Київщину, визволяв Чернігівщину та Харківщину.

Після поранення на Донеччині у 2023 році повернувся на фронт артилеристом. Серце відважного воїна зупинилося 29 вересня 2026 року. Поховали Героя на Микулинецькому цвинтарі у Тернополі.

Олег Друк («Ведмідь»).

Тарас Пацула

Тривалий час родина та громада чекали на звістку про долю тернополянина Тараса Петровича Пацули. Офіційно підтверджено, що захисник мужньо загинув 22 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання у Харківській області.

Ігор Цимбалюк

Тернополянин Ігор Богданович Цимбалюк був призваний на військову службу за мобілізацією 24 квітня 2025 року. Уже 14 липня 2025 року він зник безвісти під час важких боїв у Харківській області. Понад рік рідні жили надією, однак днями воїна офіційно визнали загиблим.

Ігор Глушко

У небі Тернополя спалахнула ще одна зірка пам’яті. Захисник Ігор Володимирович Глушко героїчно загинув 28 вересня 2026 року, виконуючи бойове завдання у Дніпропетровській області.

Ігор Глушко.

Великогаївська громада

Трагічна новина з передової сколихнула село Великі Гаї. На Ізюмському напрямку у Харківській області 29 вересня 2026 року загинув Дмитро Юрійович Кордуба, 1988 року народження. Дмитро виріс у рідному селі, був турботливим батьком і сином. Без тата залишилися двоє маленьких синів — Павлик та Адам, у глибокій розпачі мати Надія, бабуся Галина та брати Віталій і Владислав.

Дмитро Кордуба.

Золотопотіцька громада

Сумна звістка надійшла до села Млинки Золотопотіцької громади. Під час виконання обов’язків загинув інспектор прикордонної служби (навідник-оператор) 4-ї прикордонної комендатури швидкого реагування 1-го прикордонного загону ДПСУ Микола Миколайович Микуляк, який народився 4 вересня 1998 року. Воїн прийняв свій останній бій 21 вересня 2026 року поблизу села Землянки Чугуївського району Харківської області. У полеглого захисника залишилися дружина, діти та батьки.

Микола Микуляк.

Бережанська громада

У Бережанській громаді провели в останню дорогу матроса Сергія Олеговича Стеця. Він народився 23 травня 1972 року у Бережанах, навчався у місцевій школі №3, згодом закінчив Чернівецький університет і працював у місті Дубно. Восени 2024 року мобілізований до ЗСУ, служив номером обслуги гранатометного відділення роти морської піхоти (в/ч А3821).

Воїн вважався зниклим безвісти з 20 травня 2025 року біля села Запоріжжя Донецької області, де, як з’ясувалося, поліг того ж дня. За волею родини, Героя поховали на Алеї Героїв кладовища у селі Рай. У нього залишилися брат та донька.

Сергій Стець.

Зборівська громада

Біль огортає Зборівську громаду та село Тустоголови. Захищаючи волю України, під час виконання бойового завдання загинув місцевий мешканець Йосиф Михайлович Медвідь, 05 грудня 1970 року народження. Захисник віддав найдорожче — власне життя — за мирне майбутнє рідного краю.

Кременецька громада

Болюча втрата спіткала Кременецьку громаду. У боях проти окупантів поліг випускник Кременецької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №4 Арсен Скакальський. Вчителі та шкільна родина згадують Арсена як надзвичайно щирого, доброго та світлого юнака, чий подвиг назавжди залишиться у пам’яті земляків.

Арсен Скакальський.

Збаразька громада

Збаразька громада попрощалася зі своїм земляком, військовослужбовцем Збройних Сил України Олександром Кусим, 1986 року народження. Траурний кортеж зустріли у Сквері Героїв міста Збараж, а панахиду та поховання провели у церковній громаді села Заруддя.

Олександр Кусий.

Теребовлянська громада

Теребовлянська громада повідомила про смерть мешканця села Остальці Андрія Миколайовича Мединського, який народився 9 вересня 1979 року. Андрій зі зброєю в руках боронив Україну в лавах ЗСУ з квітня 2022 року по серпень 2025 року. Серце захисника передчасно зупинилося 30 вересня 2026 року. У покійного залишилися мати та донька.

Вічна пам’ять, честь і шана кожному захиснику, який став на захист України! Щирі співчуття рідним і близьким.