Масові перевірки та скасування квот: Кабмін готує «секретну» постанову, яка позбавить броні тисячі українців

В Україні готують зміни до правил бронювання працівників від мобілізації. Наразі бронь мають близько 1,5 мільйона людей, але уряд вважає, що цю систему потрібно переглянути через зловживання з боку підприємств і гостру нестачу військових.

Проте запропоновані зміни викликали критику з боку бізнесу, народних депутатів та антикорупційних органів. Остаточний текст постанови поки що не оприлюднили. Частина найгостріших пропозицій, зокрема щодо квот на бронювання, залишається невизначеною.

"Секретна" постанова

Про підготовку нових правил стало відомо в середині жовтня, коли в мережі з’явилася інформація про можливе скасування стовідсоткової квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу. Згодом був оприлюднений проєкт змін до урядової постанови про бронювання військовозобов’язаних. У початковому варіанті пропонували зменшити квоту заброньованих працівників для підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%, а для комунальних підприємств — із 75% до 60%. Ще одна пропозиція стосувалася працівників, які вже мають відстрочку від мобілізації, зокрема студентів та людей, які доглядають за іншими особами та батьків 3 дітей.

Спочатку планувалося, що під час розрахунку квоти для підприємств, які можуть забронювати до 50% працівників, ці особи не братимуться до уваги. Це могло суттєво зменшити кількість людей, яких такі компанії могли б забронювати. Проте, після суспільного обговорення, цю норму переглянули.

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, люди з відстрочкою залишаться в базі для розрахунку 50-відсоткової квоти. На момент підготовки цього матеріалу питання щодо відсотків бронювання для окремих галузей ще не було остаточно вирішене.

Чому уряд прагне зменшити кількість заброньованих

Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснює необхідність змін тим, що кількість людей з бронюванням або відстрочкою зростає надто швидко. За його словами, протягом останніх шести-восьми місяців їхня кількість щомісяця збільшувалася на десятки тисяч. Корецький також зазначив, що людей із законними підставами не йти до війська та тих, хто уникає мобілізації, стало значно більше, ніж військовослужбовців. Водночас Генеральний штаб потребує поповнення особового складу.

У Міністерстві оборони, за інформацією джерел, визнають, що військові часто змагаються з підприємствами за одних і тих самих людей: якщо працівника бронюють, він не потрапляє до війська. Тому в міністерстві позитивно ставляться до перегляду критеріїв критичності підприємств.

Водночас можливе зменшення квот для оборонно-промислового комплексу там сприймають негативно. Щоб наростити виробництво оборонної продукції, підприємствам потрібно наймати більше людей, які мають бути впевнені, що зможуть продовжувати працювати.

Кого можуть позбавити бронювання

За словами прем’єра, уряд прагне відокремити підприємства, які справді важливі для обороноздатності та життєзабезпечення країни, від компаній, що лише формально відповідають критеріям. Зокрема, під питанням можуть опинитися підприємства, які отримали статус критично важливих, але не демонструють діяльності, пропорційної до кількості заброньованих працівників. Корецький навів приклад компанії, яка виробляє лише кілька дронів на рік, але має сотні заброньованих співробітників.

Окрема проблема, яка потребує уваги, — це так зване економічне бронювання. Мова йде про ситуації, коли підприємство відповідає всім встановленим вимогам, зокрема щодо рівня зарплат і відсутності податкових боргів, але його реальний внесок у забезпечення держави чи обороноздатність може викликати певні сумніви.

Також існують схеми, за яких люди платять підприємству за формальне працевлаштування, щоб отримати бронювання, фактично нічого не роблячи. Уряд заявляє про намір виявляти такі випадки. Проте конкретного плану, щоб позбавити бронювання певну кількість людей — скажімо, 300 чи 400 тисяч — наразі немає. Це не означає, що зміни не вплинуть на працівників: після перегляду критеріїв деякі підприємства можуть втратити статус критично важливих або будуть змушені адаптувати свою діяльність до нових вимог.

Координаційний центр при Кабміні: чому виникли питання

Однією з найбільш суперечливих пропозицій стало створення Координаційного центру при Кабінеті міністрів. У початковому проєкті його рекомендації могли стати ключовими для отримання статусу критично важливого підприємства та дозволу бронювати понад 50% працівників. Також центр мав право рекомендувати позбавлення компанії цього статусу.

Проти цієї ідеї виступили народні депутати та антикорупційні органи. У постанові, що стосується перегляду рішення уряду, яку підписали 63 депутати, створення центру було названо сумнівним з правової точки зору та таким, що може призвести до додаткових корупційних ризиків.

Національне агентство з питань запобігання корупції звернуло увагу на те, що в проєкті не було визначено граничного терміну для розгляду документів щодо критичності підприємств. На думку НАЗК, це може призвести до непрозорих процедур і створити можливості для зловживань з боку посадовців. У Кабміні заперечують, що центр ухвалюватиме остаточні рішення самостійно. За задумом уряду, він матиме дорадчий статус і надаватиме рекомендації відповідним державним органам.

Проте навіть така модель викликає питання. Експерти попереджають, що підприємствам, які прагнуть розширити виробництво та отримати дозвіл на бронювання більшої кількості працівників, доведеться щоразу звертатися до центру. Це може ускладнити процес розширення бізнесу та розмити відповідальність між різними установами.

Ще одним джерелом занепокоєння є склад самого центру: серед його потенційних учасників згадуються представники СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції. Прихильники такого підходу вважають, що залучення силовиків може зменшити можливості для маніпуляцій, але критики вбачають у цьому ризик надмірного впливу на процедуру бронювання.

Коли ухвалять нові правила

Щодо нових правил, то після появи інформації про проєкт зміни бізнес почав активно протестувати, зокрема через те, що попередній перегляд критичності підприємств завершився лише приблизно за півтора місяця до цього.

13 жовтня Ярослав Железняк спочатку повідомив, що через суспільний розголос постанову не винесуть на затвердження. Проте згодом він уточнив, що уряд все ж ухвалив її з п’ятиденним доопрацюванням щодо відсотка бронювання. Але цей термін минув 18 жовтня, а остаточний документ так і не з’явився.

19 жовтня прем’єр-міністр оголосив, що зміни потрібно завершити протягом тижня, що закінчується 25 жовтня. Железняк також висловив думку, що нову постанову можуть ухвалити до кінця цього тижня, включаючи можливість введення перехідного періоду. За словами депутата, існуючі бронювання не будуть автоматично скасовані після прийняття нових правил. Водночас підприємствам можуть переглянути критерії критичності, і їм запропонують адаптувати свою діяльність відповідно до нових вимог. Якщо цього не станеться, вони можуть втратити свій статус. Питання квот, зокрема для оборонно-промислового комплексу та енергетики, залишається відкритим. Також неясно, як саме новий механізм працюватиме на практиці.

Окремо варто зазначити ситуацію з людьми, які намагаються уникнути мобілізації без законних підстав. Уряд визнає, що зміни, які мають ускладнити таке ухилення, ще обговорюються.

Отже, наразі головна невизначеність полягає не лише в тому, скільки людей зможуть бронювати підприємства, а й у тому, як держава відрізнятиме справді критичний бізнес від тих, хто використовує систему для формального захисту своїх працівників від мобілізації.