Мільйонів податків і сотень робочих місць уже недостатньо: уряд змінив правила бронювання працівників

Тепер навіть мільйонні податкові платежі та сотні робочих місць не гарантують підприємству статусу критично важливого. Уряд оновив правила: бізнесу потрібно буде окремо обґрунтувати, чому його діяльність важлива для держави під час війни.

Підприємствам, що мають право бронювати військовозобов’язаних працівників, доведеться врахувати нові вимоги. Щоб зберегти статус критично важливого, вже недостатньо відповідати фінансовим критеріям і забезпечувати робочі місця. Тепер компаніям також потрібно буде переконливо пояснити, до яких наслідків призведе припинення їхньої діяльності.

Зміни передбачають перегляд критеріїв критичності, оновлений порядок розгляду звернень і створення спеціального Координаційного центру. Через це деяким підприємствам доведеться повторно підтвердити свою важливість, а рішення щодо їхнього статусу проходитимуть додаткові етапи погодження.

Що змінила постанова № 1328

Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1328 23 жовтня 2026 року. Вона набула чинності 27 жовтня й змінила правила бронювання, затверджені постановою № 76. Документ запроваджує три основні нововведення: 

• перегляд галузевих і регіональних критеріїв, за якими підприємствам надають статус критично важливих; 
• створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних;
• додаткове обґрунтування значення діяльності підприємства для держави під час отримання статусу або планового підтвердження критичності.

Водночас уряд не скасував автоматично статуси всіх підприємств, які вже мають право на бронювання. Рішення залишаються чинними протягом установленого строку, якщо підстави для їх ухвалення не втратили актуальності. Якщо критерій, за яким підприємство отримало статус, буде виключено, уповноважений орган має скасувати відповідне рішення.

Хто вирішуватиме долю критично важливих підприємств

Серед головних змін — створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнний час. Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів. Співголовами центру стали заступники міністрів економіки та оборони. До його роботи також залучатимуть представників інших державних органів.

Центр отримав кілька важливих повноважень: 

• погоджувати галузеві та регіональні критерії критичності; 
• розглядати звернення державних органів щодо визначення підприємств критично важливими;
• надавати рекомендації щодо скасування вже наданого статусу, зокрема на підставі матеріалів правоохоронних органів; 
• погоджувати збільшення обсягів бронювання понад установлену квоту у випадках, передбачених законодавством.

Водночас Координаційний центр не ухвалює остаточних рішень про надання чи скасування статусу. Це повноваження відповідних міністерств, державних органів і військових адміністрацій. Однак, ухвалюючи рішення, вони мають враховувати рекомендації Центру.

Скільки часу розглядатимуть документи

Нова процедура складається з кількох послідовних етапів, для кожного з яких встановлено окремий строк. 

• 7 робочих днів — уповноважений державний орган перевіряє звернення підприємства й передає матеріали до Координаційного центру. 
• До одного календарного місяця — Центр розглядає звернення державного органу та надає рекомендації. 
• До 7 робочих днів — скорочений строк розгляду, якщо державний орган обґрунтує потребу в невідкладній процедурі. 
• 3 робочі дні — уповноважений орган ухвалює остаточне рішення після отримання рекомендацій.

Є важливий нюанс: місячний строк роботи Координаційного центру відраховують не від дня, коли підприємство подало документи, а від моменту надходження відповідного звернення від державного органу. Тож процедура отримання або підтвердження критичного статусу тепер складається з кількох етапів. Бізнесу варто готувати документи заздалегідь, аби не опинитися в ситуації, коли попередній статус уже закінчився, а нового рішення ще немає.

Які 13 сфер тепер вважають критичними

Мінекономіки визначило 13 напрямів діяльності, особливо важливих для функціонування держави під час війни. До переліку увійшли:

• 1. Оборонно-промисловий комплекс.
• 2. Паливно-енергетичний комплекс.
• 3. Аварійно-рятувальні служби.
• 4. Добувна промисловість.
• 5. Переробна промисловість.
• 6. Будівництво.
• 7. Агровиробництво та продовольча безпека.
• 8. Транспорт і логістика.
• 9. Інформаційні технології.
• 10. Зв'язок.
• 11. Банківська діяльність.
• 12. Охорона здоров'я.
• 13. Роздрібна торгівля.

За потреби цей перелік можуть доповнити. Для цього профільний центральний орган виконавчої влади або обласна військова адміністрація має подати відповідну пропозицію та погодити її з Координаційним центром.

Тут постає питання щодо підприємств, чия діяльність прямо не належить до зазначених напрямів, але водночас підтримує роботу інших важливих галузей. Наприклад, компанія може постачати спеціалізовані комплектуючі для енергетичного обладнання, обслуговувати промислові системи або виконувати роботи для підприємств критичної інфраструктури. У таких випадках вирішальними стають конкретний напрям діяльності, відповідні критерії та документи, що підтверджують важливість роботи компанії для держави.

Чому підприємствам доведеться обґрунтовувати необхідність своєї роботи

Одна з ключових нових вимог — пояснити, до яких наслідків може призвести припинення діяльності підприємства. Щоб отримати статус критично важливого підприємства або підтвердити його в плановому порядку, роботодавець має довести, що зупинка роботи може зашкодити хоча б одному з чотирьох напрямів: 

• обороноздатності держави; 
• життєзабезпеченню населення;
• функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури;
• макрофінансовій стійкості країни.

Інакше кажучи, підприємству недостатньо просто показати фінансові результати, кількість працівників або суму сплачених податків. Потрібно чітко пояснити, що саме станеться, якщо воно припинить роботу. Для цього можуть знадобитися документи, які підтверджують виконання державних та інших важливих контрактів, постачання продукції, співпрацю з об’єктами критичної інфраструктури або забезпечення населення необхідними товарами чи послугами.

Важливо, щоб обґрунтування спиралося на докази. Самого твердження про важливість підприємства замало — його потрібно підтвердити конкретними фактами й документами.

Що підприємствам варто зробити вже зараз

За даними Мінекономіки, станом на 12 листопада 90% державних органів, зокрема всі міністерства та обласні військові адміністрації, уже переглянули галузеві критерії критичності. Наступний крок — державна реєстрація оновлених актів.

Підприємствам варто перевірити кілька важливих моментів: 

• з’ясувати, за яким саме критерієм вони отримали статус критично важливих; 
• перевірити, чи залишився цей критерій чинним після перегляду; 
• уточнити строк дії рішення про критичність і бронювання працівників; 
• підготувати документи, які підтверджують реальний внесок діяльності підприємства в економіку, оборону або життєзабезпечення населення; 
• завчасно подати документи для повторного підтвердження статусу — за 2–3 місяці до завершення його дії.

Отже, нові правила змінюють підхід до визначення критично важливих підприємств. Тепер бізнесу потрібно не лише відповідати встановленим показникам, а й документально пояснити, чому безперервна робота підприємства важлива для країни під час війни.