Закон чи віртуальне рабство – фахівці розповіли, яка пастка чекає тернополян

Держава планує взяти відбитки пальців та підписи у 46 мільйонів громадян. Ось уже рік в Україні діє закон про Єдиний Державний демографічний реєстр (надалі – ЄДДР).

Спочатку повільно, та він пришвидшує свою дію, набирає обертів, адже в 2016-му закон повинен запрацювати на всіх рівнях. І, повірте, запрацює. Не дарма з державної казни на Держреєстр передбачено понад 793 млн. грн.! Тоді всі 46 мільйонів громадян країни потраплять у віртуальне рабство, попереджають правозахисники. А ще відкриваються необмежені можливості для чорного ринку трансплантології. Отож нещодавно у Києві, в офісі Уповноваженого з прав людини, пройшов круглий стіл, учасники якого – юристи, громадські діячі, журналісти і навіть церковники знайшли десятки «ні» і лише одне «так» на підтримку Держреєстру.

Отож єдиний аргумент влади на захист ЄДДР, що це спростить і пришвидшить надання адмінпослуг і видачу документів. «Міжвідомчої взаємодії ніхто не забороняє. Але всі запити мають бути строго контрольовані, щоб було видно, хто, коли і яку інформацію брав, – наголосив заступник голови правління Центру політико-правових реформВіктор Тимощук. – Тож ми пропонуємо, щоб не держава вела базу, а місцеві органи влади». Як зроблено, наприклад, у Німеччині, Франції, Нідерландах.

Натомість у нас формувати Реєстр доручено міліції, а працювати з ним – міграційній службі.

– Тому, на нашу думку, закон фактично запроваджує збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, що заборонено ст. 32 Конституції та ратифікованою Україною Міжнародною конвенцією з захисту прав людини, – зауважила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, «Номер один».

Присутній на круглому столі представник міграційної служби нагадав, що демографічний реєстр вводиться на вимогу Євросоюзу. Мовляв, такий документ працює у всіх європейських країнах. Але там створено демографічну базу, а не мега-реєстр із відомостями про кожного громадянина України, починаючи від медичних діагнозів, даних про освіту до переліку нерухомості. Більше того, відтепер держава зобов’язує навіть батьків новонароджених отримати паспорт. Ясна річ, аби змусити батьків платити гроші. Натомість правозахисники пропонують лишити 16 років як вік повноліття.

– У жодній демократичній країні громадяни не мають двох паспортів – закордонного та внутрішнього. Лише у Росії, на Кубі, в Китаї. Отож для внутрішнього використання ми пропонуємо видавати простий у виготовленні документ – посвідчення особи або ідентифікаційна картка, – констатував Віктор Тимощук. – Тим часом у внутрішньому паспорті нового зразка не передбачено реєстрації місця проживання, хоча вона завжди потрібна. Тож нас будуть постійно змушувати звертатись до ЄДДР за довідками. З цього приводу ми вивчали європейський досвід, і в усіх країнах Європи місце проживання вказується у документі.

Як фахівець з адміністративних послуг, виступаючий наголосив: насправді це не демографічний реєстр, а централізовано-інтегрована база, що міститиме дані про всіх жителів України, чого немає у жодній демократичній державі. Більше того, вся інформація опиняється у руках Державної міграційної служби, а фактично у міністерства внутрішніх справ. Не складно уявити, як її можна використовувати, зважаючи на сьогоднішні умови, на Євромайдан. Адже в ЄДДР будуть обличчя всіх 46 мільйонів громадян України. Більше того, жоден гарант не зможе гарантувати, що ця база даних не буде викрадена. Не секрет, що на столичній Петрівці сьогодні  можна придбати будь-яку «корочку». Разом з тим, держава сама себе робить  вразливою, створюючи величезну базу даних на своїх громадян.

Насторожує і те, що в ЄДДР буде зберігатися біометрична інформація, зокрема, наші підписи. Питається, навіщо?

– Ще у 1913 р. Церковний собор православної церкви зазначав, що кожна людина має право не надавати згоди на обробку персональних даних, а отримувати звичайний паперовий документ. Це і є свобода совісті, – наголосив представник УПЦ о. Олег (Щербанюк). – А цей закон примушує суб’єкта персональних даних погоджуватись на це в обмін на адміністративні послуги, інакше людина не зможе, скажімо, отримати атестат або диплом про освіту, паспорт або посвідчення водія, соціальну допомогу на дитину. Подібних прикладів – десятки, хоча закон ще не запрацював на повну силу. Якщо ж мої персональні дані використають мені на шкоду і я звернусь до суду, банк дістане підписану мною згоду про обробку персональних даних. І розмова закінчиться.

Відтак священнослужитель запропонував додати у закон розділ, щоб людина мала право вибору – погоджуватись чи ні надавати дозвіл обробляти її персональні дані.

Але найголовніше, що о. Олег порівняв закордонний паспорт, виданий 5 років тому, з документом, що почали видавати відповідно до ЄДДР. І не знайшов жодної відмінності!

– Тоді я звернувся із запитом до народного депутата, автора закону, з проханням прокоментувати, чи відповідає мій паспорт вимогам ЄДДР. Як не дивно, але мені підтвердили, що мій документ повністю відповідає законодавству! Напрошується запитання: навіщо створювати Демографічний реєстр? Щоб маніпулювати людьми, – переконаний о. Олег.

Адже якщо документ має мікро-чіп, штрих-код або електронну стрічку, його можна заблокувати. Уявімо, що у мітингувальників на Євромайдані саме такі документи. Їм би одразу заблокували банківські картки. А спробуй прожити без грошей. Тож людина повинна сама вирішувати: користуватися звичайними документами чи з інформаційно-зчитувальним пристроєм.

– До речі, – додала громадський діяч із Кіровограда Інна Дуднік, – одночасно варто  переглянути всі локальні документи, пов’язані зі створенням ЄДДР, та перевірити інформацію, що обробляється різними міністерствами та відомствами. Наприклад, мало хто знає, що у МВД є наказ, відповідно до якого дільничі інспектори міліції у паспорті дільниці занотовують дані про кожного мешканця, а це приблизно 15 пунктів про спосіб життя. Сюди входять медичні діагнози, чи є автотранспорт і умови його зберігання, вогнепальна зброя, місце роботи, навчання, шкідливі звички. На наш запит МВД відповіло, що наказ зареєстрований Міністерством юстиції, пройшов міжнародну експертизу і змінювати його немає сенсу.

Наостанок просто вражаюче прозвучав виступ голови комітету сприяння боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Олексія Блимова. Погодьтеся, мало хто знає, що чіпи, на яких буде знаходитись оцифрована фотографія, мають так звану радіочастотну рамку, що дозволяє знайти людини у будь-якій точці планети і на будь-якій відстані.

– Чому закон вимагає робити не звичайне фото, а оцифроване? – запитав Олексій Блимов присутніх. – Хоча це абсолютно інші технології. Пригадайте лише скандал навколо ЄДАПС. Для чого вони ввезли з Росії апаратуру для просторового лазерного 3D-сканування? Оцифроване фото – це те саме, що перенос порядкового номера з Демографічного реєстру на тіло людини під час так званого фотографування на документи. Тобто людину маркують, як тварину.

Це підтвердила інструкція до обладнання, котру комітет зумів дістати. Будь-хто з фотографів підтвердить, що різкість для знімка наводиться по очах, а тут апарат чомусь налаштовується на лоб.

– Держава шляхом введення ЄДДР нівелює людину як особистість, нумерує, тому що електронна система не сприймає прізвища, ім’я, по батькові, а лише присвоєний номер реєстрації. Це як на зоні, – констатував пан Олексій. – І отримає усередненого робота-громадянина з конкретним номером.

…Понад 60 років тому відомий англійський письменник Джордж Оруел написав роман-антиутопію «1984». Це книга про тоталітарний режим, де партія керує всім. Навіть вашими думками. Автор намалював жахливий захланний світ, де за людиною постійно спостерігають і де ти не можеш навіть на хвилину залишитися на самоті. Придушуються всі інстинкти, немає місця любові, є тільки любов до партії, до Старшого Брата. Закон про ЄДДР певною мірою і є шляхом до Брата, дорогою назад, до сталінської шинелі.

Цифра: 793,3 млн. грн. виділить Кабмін на реалізацію Закону про Єдиний державний демографічний реєстр.

За інформацією голови правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчука