Які хвороби переслідують тернопільських мітингувальників на Євромайдані?

Мороз та холод – обов’язкові атрибути революції в Україні. Що Помаранчевий майдан, що Євромайдан - обидва засипає снігом та пронизує морозом. Активні учасники революцій в Україні уже виробили стратегію боротьби з холодом.

Одні запорукою здоров’я вважають ситний обід, інші – теплий одяг, а є й такі, котрі вважають, що на майдан краще приходити у марлевій пов’язці, аби не підчепити грип. Які з цих методів дієві, а до яких краще не вдаватися, та чи не спричиняють майдани масових захворювань, «Номер один» поцікавилась у начальника епідеміологічного відділу Головного управління Держсанепідслужби в Тернопільській області Марії Павельєвої.

Антихолод: вовняні светри та гірчичники у взуття

Близько місяця жити в польових умовах, погодьтесь, важко. Щоб вберегти людей від різних недуг, потрібно чітко дотримуватись санітарних норм. Мова йде про організацію харчування, профілактику інфекційних захворювань. Якщо тернопільського майдану ці питання торкнулися опосередковано, то на столичному багаточисельна армія тернополян відчула це у повній мірі. Варто зазначити, що на грудень епідеміологи прогнозували підвищення захворюваності на грип та ГРВІ. З одного боку, проведення масових заходів мало би підсилити цей процес, з іншого – заходи відбуваються на відкритому повітрі, де віруси розмножуються повільніше, ніж у приміщеннях. Але врахуйте, що люди тривалий час перебувають на холоді, відтак опірність організму знижується. Одним словом, дискутувати можна довго, але статистика свідчить, що майдан грипу - не союзник.

За даними Головного управління Держсанепідслужби в Тернопільській області, показник захворюваності на грип та ГРВІ за 50-й тиждень становить 26,3 вип. на 10 тисяч населення при епідпороговому значенні 56,3 вип. Кількість захворілих збільшилась у порівнянні з попереднім тижнем на 4,8%. Питома вага дітей до 18 років серед хворих склала 60,5%, школярів - 29,2%. Загалом причин для хвилювання щодо захворюваності наразі немає. Однак епідеміологи наголошують, що це статистичні дані, які формуються виключно на основі звернень громадян у лікувальні заклади. Втім є чимало людей, які лікуються вдома народними методами і не звертаються до медиків.

- Активність вірусних інфекцій залежить від температури повітря в навколишньому середовищі. Коли на вулиці мінусова температура, віруси розмножуються значно повільніше. Найсприятливішими умовами для розмноження вірусів грипу та гострих респіраторних захворювань є волога, сира погода. Втім ризик захворюваності залежить від опірності організму кожної окремої людини. Якщо вона здорова і захисні сили організму високі, то може не захворіти, навіть контактуючи з вірусом. Та якщо людина має слабкий імунітет, при плюсовій температурі її шанси захворіти на ГРВЗ зростають, - розповідає Марія Павельєва.

Знижувати опірність організму може переохолодження. Найкращий зігріваючий ефект для людей, яким тривалий час доводиться стояти на майданах, можуть забезпечити теплий чай з лимоном, сухі гірчичники, які необхідно класти у взуття, а також вовняний светер, шарф і шапка щільного плетіння. А ось зігріватися алкогольними напоями медики категорично забороняють. Унаслідок прийому алкоголю відбувається розширення судин, а отже, швидкий, проте короткий викид тепла з організму. Після цього людина, навпаки, має значно більше шансів на переохолодження.

- Одягайтеся відповідно до температури, а не до сезону, - рекомендує Марія Павельєва. - Не можна виходити на вулицю у відлигу в тому ж одязі, що й у десятиградусний мороз. Перегрієтеся, спітнієте - застудитесь, одягніться тепліше, при цьому одяг має бути комфортним для тіла та зручним, і ви не повинні в ньому потіти!

Чимало людей, щоб вберегти себе від недуг, застосовують марлеві пов’язки. Та, за словами медиків, ефект від них дуже низький. Здоровим людям медики не рекомендують на відкритому повітрі використовувати марлеві пов’язки. Це не захистить їх від можливих інфекцій. Одягати маску варто лише в тому випадку, якщо людина відчуває перші симптоми нездужання. Так хворий завдяки пов’язці може обмежити поширення вірусу і вберегти оточуючих.

До того ж при перших симптомах потрібно одразу звернутися за допомогою до медиків та встановити діагноз. Якщо ГРВІ несе меншу загрозу, то грип дуже небезпечний своїми наслідками, тому потрібно пролікувати захворювання.

Руки + дезінфікуючий розчин

У зв’язку з приготуванням їжі у польових умовах зростає можливість виникнення кишкових інфекцій, тому гігієни повинні дотримуватись і працівники кухні, і самі громадяни. Загалом перелік страв, які рекомендовано готувати в партизанських умовах, доволі стислий. У ньому лише каші, пайок тощо. Працівники кухні повинні працювати в одноразових рукавичках, регулярно протирати столи, інструментарій, мати довідку про стан здоров’я, правильно зберігати продукти. А ось головним обов’язком людей є миття рук.

- Громадянам, які знаходяться на майдані, перед прийомом їжі необхідно обов’язково мити руки. Якщо умов для миття рук немає, застосовувати дезінфікуючі розчини, придбані або в аптечній, або в косметичній мережі. У крайньому випадку можна скористатися вологими серветками, каже Марія Павельєва.

До слова, жодних прецедентів щодо захворюваності на майдані немає. Більше того, в останній період захворюваність на гострі кишкові інфекції знизилась. Для них характерним є літньо-осінній період. Зараз вони реєструються в одиничних випадках.

Спалахів та групових захворювань в області протягом останнього тижня не зареєстровано. Епідемічна ситуація стабільна. Показники захворюваності відповідають середньорічному рівню для відповідної пори року.

Також у випадку тривалого перебування на холоді можливе загострення у мітингувальників уже наявних захворювань, наприклад, пієлонефриту, циститу, аднекситу тощо. Загострення може статися, зокрема, через сидіння на холодному граніті. Якщо на вулиці необхідно сісти, тоді потрібно знайти деревину, ящик або підстелити якусь вовняну ковдру чи щось, що створить прошарок тепла між гранітом і тілом.

Координатор медичної служби штабу національного спротиву, президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій зазначає, що найчастіше мітингувальники хворіють на різноманітні застуди, горло, нежить. На другому місці – підвищення тиску, скарги на серцеві захворювання та загострення старих хронічних хвороб.

Для мітингувальників працює сім стаціонарних медичних пунктів. Один – у Жовтневому палаці, ще один – у КМДА на другому поверсі, два пункти є за сценою, в наметах, безпосередньо на Майдані, ще два - в будинку профспілок на першому і третьому поверхах, і ще один – у «КиївЕкспоПлазі», де відпочивають 2 тис. людей.

Проте, як наголошує Олег Мусій, майданівські лікарі надають лише первинну медичну допомогу. Всіх, кому потрібна серйозніша допомога, відправляють до лікарні. По периметру майдану стоять карети «швидкої», які відвозять хворих до лікарні. За день госпіталізують близько десяти осіб…