У Тернополі через африканську чуму окремі підприємства працюють у закритому режимі

Україна вже відкрила свої кордони для африканської чуми диких свиней, але до Тернопільщини захворювання поки не дісталося. Наразі випадки недуги  реєструють лише Південь та Схід держави. Щоб не допустити поширення чуми на решті території країни, державна ветеринарна служба посилила заходи безпеки та профілактики на Тернопільщині.

В Україні перший випадок захворювання зареєстровано в липні 2012 року в с. Камишувадка Приморського району Запорізької області. В січні 2014 року на території Луганської області встановлено африканську чуму диких свиней, а в Краснодонському районі введено надзвичайний стан.

У період СРСР в 1977 році перший випадок було зареєстровано в Біляївському районі Одеської області у підсобному господарстві громадського харчування. Джерелом захворювання стали харчові відходи, якими годували свиней.

Джерело збудника інфекції - хворі свині та вірусоносії. Фактором передачі є продукти забою заражених свиней (м'ясо, м’ясні   вироби, сало, кістки, шкури). Люди африканською чумою не хворіють, пише «Номер один».

- У Тернополі вживаються заходи з попередження виникнення захворювання. Свиноферма НДВГ «Наука», де утримується понад 500 голів свиней, працює в закритому режимі, заборонено вхід стороннім особам, транспорту на територію господарства, проводиться щоденний клінічний огляд поголів’я, заборонено завезення тварин з неблагополучних територій, без ветеринарних документів. У місті  посилено ветеринарно-санітарний контроль на ринках та місцях торгівлі, - пояснює начальник управління ветеринарної медицини в м. Тернополі Богдан Мазуренок. - На сьогоднішній день хвороба реєструється в Африці, Білорусі та  прикордонних з Україною областях Росії. Причиною такого стрімкого поширення даної хвороби є те, що дієвих ветеринарних препаратів та вакцин, які б захищали тварин, немає. Збудник африканської чуми свиней ДНК - вмісний вірус. Він надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі і може місяцями зберігатися у тушах свиней, крові, фекаліях, у замороженому чи копченому м’ясі. Вірус стійкий до висушування та гниття.

У  природних умовах на африканську чуму можуть захворіти як домашні, так і дикі свині будь-якого віку. Збудник передається через корм, пасовище, транспортні засоби, спецодяг обслуговуючого персоналу. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, люди, гризуни, нашкірні паразити, які мали контакт із хворими тваринами та трупами тварин.

Науково доведено, що джерелом заносу вірусу АЧС можуть бути портові та  аеропортові харчові відходи, а також відходи із закладів громадського харчування, які не пройшли термічної обробки.

Перебіг хвороби буває блискавичний, гострий, підгострий, хронічний. При блискавичній формі перебігу свині гинуть без клінічних ознак, смертність може бути 100-відсотковою. Тварини, які перехворіли і вижили, залишаються довічними вірусоносіями.  Діагноз встановлюють на основі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних та лабораторних досліджень.

Якщо виявляють вогнище інфекції, в ньому проводиться поголівне знищення свиней безкровним методом, а також ліквідація тварин у радіусі 10-20 км. Хворих свиней і тих, які контактували з хворими тваринами у вогнищі інфекції, забивають. Трупи свиней спалюють, а разом з тим - залишки кормів, малоцінний реманент, спецодяг. Приміщення та територію ферм, вигульні майданчики, під’їзні шляхи дезінфікують 3% розчином їдкого натру або 2%  розчином формальдегіду. На відстані 10 км від вогнища інфекції все поголів’я свиней знищують, а м'ясо переробляють на консерви, пояснює Богдан Мазуренок.

Карантин з даного господарства або населеного пункту знімають через 6 місяців після останнього зафіксованого випадку загибелі тварин, а розводити свиней на даній території дозволяється не раніше, ніж через рік після відміни карантину. В період загрози на африканську чуму свиней забороняється: вигульне утримання свиней, лікування хворих свиней за підозрою на АЧС, вимушений забій (без ветеринарного огляду), завезення тварин без відповідних ветеринарних документів, завезення продуктів тваринного походження з неблагополучних територій.