Справжнє пекло: тернополянин розповів про жорстокі побоїща та нездоланний дух майданівців

– Історія – невблаганна річ, і я, як фотограф, історик і журналіст, вважаю, що все, що тепер відбувається в Києві, потрібно фіксувати, – розповідає тернопільський фотограф Ігор Крочак. За час революції він кілька разів приїжджав на Майдан, був там і того кривавого четверга…

– У четвер я прийшов на Майдан о 9-ій ранку, тоді швидкі саме відвозили перших поранених, – розповідає. – Повсюди було чутно свист куль. Бронижелета я не мав, каска – пластмасова, тож особливо захистити себе не було чим. Утім, я мав досвід – навчання у військовому училищі саме стало у нагоді. Оскільки стріляли переважно з боку Кабміну, я перейшов на вулицю Інститутську. Довелося скинути помаранчеву каску та салатову камізельку із написом «Преса» – яскравий колір лише б привернув увагу снайперів. Після того подався до готелю «Україна». Застав там Олексія Кайду – він допомагав мітингувальникам виносити з поля бою вбитих і поранених. Через кілька хвилин на моїх очах вбили хлопця, який своїм щитом прикривав медиків… Словом, картина була жахлива. У такі моменти страшно завжди, але треба вміти придушувати свій страх. Жодної паніки не було, майданівці навіть під кулями працювали, як злагоджений механізм: хтось виносив поранених, хтось допомагав медикам, хтось будував барикади, хтось наступав. Мабуть, не кожна країна може похвалитися такими героями, які без спеціальної підготовки та належної зброї йшли в контратаку. Лише величезний патріотизм та сильне бажання щось змінити допомагало їм гідно вистояти. Коли бачиш все на власні очі, не так моторошно, як спостерігати з екранів телевізорів. Моя дружина так хвилювалася, що телефонувала мало не кожних півгодини. Розумію її стан, але не бути в Києві я просто не міг, пише Нова Тернопільська газета.

Нині, за словами Ігоря Крочака, на Майдані спокійно. Верховна Рада приймає постанови й історичні рішення, а життя столиці помаленьку повертається у звичне русло. Бійці самооборони патрулюють вулиці паралельно з державними структурами. У лінії оборони Майдану з’явились новинки – трофейні водомети і велика саморобна баліста, біля якої люди фотографуються. Місця загибелі захисників Майдану народ заквітчує і молиться біля них.

– Столиця неначе стрепенулася від масового шоку, у неділю кияни йшли на Майдан з дітьми, – розповідає тернопільський фотограф. – Усі у мовчазній скорботі несли квіти, а малеча – навіть улюблені іграшки, щоби покласти на місця загибелі повстанців. Стискаючи у руках фотокамеру й тамуючи сльози, я подумки казав собі: «Ти спостерігаєш і фіксуєш творення української політичної нації, яку так вміло і довго зводили на манівці «доброзичливці»». Десь у свідомості пульсувало: «Головне на цьому етапі – ми не маємо права заспокоїтись, і цей процес треба довести до логічного завершення». Якою буде Україна, залежить від кожного з нас, це, напевне, й усвідомили кияни, які, попри все, задумливо з дітьми і квітами йшли на Майдан...