Тернополянка Олена Підгрушна розповіла, чим буде займатися на посаді заступника міністра молоді та спорту

Олімпійська чемпіонка Сочі українська біатлоністка Олена Підгрушна розповіді про перші цілі, які вона ставить перед собою на новій посаді заступника міністра молоді та спорту.

- Ми разом з чоловіком обдумали чи потрібно, варто того і чи є необхідність у тому, щоб займати цю посаду, і вирішили, що потрібно і у мене все вийде.

Всю проблематику, як професійна спортсменка, я знаю зсередини на власному досвіді, адже багато з чим ми стикалися, і багато чого хотілося б змінити.

- Наскільки складно вам після активної спортивної кар’єри налаштуватись на «кабінетну» роботу в Міністерстві?

- Це Міністерство спорту і я дуже сумніваюся в тому, що це буде виключно «кабінетна» робота. Все життя я прагнула до того, щоб відбудовувати наш спорт. Потрібно буде зустрічатися з нашими спортсменами, а також їздити по містах і стежити за стан будівництва наших стадіонів.

- Чому саме зараз вирішили зробити паузу?

- Паузу я вирішила зробити ще до цього. Після Олімпійських ігор я заявляла, що збираюся у декретну відпустку. Однак, виходячи з останніх подій, думається, що і декретну відпустку доведеться перенести на майбутнє.

Що стосується повернення в спорт, то тут у мене були реальні сумніви – я дійсно не знала, чи буду я повертатися в спорт. Я не могла сказати про те, що я 100% не повернуся, але і сказати точно, що я хочу повертатися – такого теж не було.

- Все-таки, які ваші думки зараз, чи будете ви ще виступати?

- Не можу сказати, тому що в нашому житті все так швидко змінюється, не кажучи вже про політичну ситуацію в Україні. Я не можу сказати ні так, ні ні. Все буде вирішуватися по ситуації, як мені вдасться адаптуватися до нового життя.

Перша мета – це відстояти те, що у нас на сьогоднішній день є. З тією проблемою, з якою ми зіткнулися в минулому році – це стосується спортивної бази в Підгороднє в Тернопільській області. Там реально була загроза втратити все: і базу, і трасу, і стрільбище.

Зараз це все розслідується, шукаються винуватці, і хочеться сподіватися, що все-таки все зміниться. Якщо все це стабілізується, ми зможемо запрошувати спонсорів і відбудовувати базу.

Так-як я виросла на ній і стала Олімпійською чемпіонкою з Підгороднього, звичайно, це буде моїм дітищем, яке я буду оберігати, опікуватися і відстоювати.

Нехай там не міжнародна комплекс, але ми повинні зробити все, щоб українські спортсмени могли приїжджати і готуватися на території України, і у них не було необхідності виїжджати за кордон.

На своєму досвіді знаю, що провести там порядка 200 днів за рік – це дуже складно і в психологічному плані, в першу чергу. При всьому своєму бажанні тренуватися в Україні, на жаль, у біатлоністів немає такої можливості.

Десь пів збору ми можемо провести на нашій території, але потім нам все одно потрібно виїжджати, тому що наша траса і стрільбище не відповідають міжнародному стандарту. Це стосується біатлону, а біатлон на сьогоднішній день – це один з елітних видів спорту в Україні.

Що тоді говорити про види спорту другого або третього рангу, у яких немає ні бази, ні технічно-матеріального забезпечення?, – задалася питанням Підгрушна.