Сміття та руїни: що залишилося від тернопільського заводу? (фото)

У соцмережі тернополяни розмістили фото колишнього тернопільського заводу, який зараз не працює.

“Що залишилось від нашого фарфорного заводу: все розікрали. Прошу показати, бо багато людей не знають, що в нас навіть такий завод був”, - написали на сторінці «».

Фотографії викликали жваве обговорення. Частина тернополян вважає, що у разі наявності сприятливих економічних умов завод може відновити роботу і зараз. Інша частина висловлює стурбованість, що після зупинення виробництва за короткий час завод перетворився практично на руїни.

“Тернопільщина має непогані запаси каоліну, кварцу, шпату... Цьому б заводику жити і процвітати, і люди б мали робочі місця і зарплату. І думаю, якби громада представила західному інвестору хороший проект цього порцелянового заводу - все б запрацювало. Але поки в нас фактично влада олігархів, бо країною керують 4-5 олігархів і поділили між собою всі галузі в Україні, ніхто до нас рипатись не буде”, – пише Маріана.

“Фарфорова галузь знаходиться у крутому піке. Залишилось лише 3 працюючих заводи із 20. Галузь безперспективна: значні витрати на енергоносії, основна частка продукції експортується в країни СНД, неможливість конкурувати з Китаєм”.

“Мені дивно читати саме в цій темі про китайський шерпотреб. То нічого, що саме вони давним давно фарфор  придумали перші? Китайці постійно будують заводи і працюють, нам є чому в них повчитись. Ваша загальноукраїнська думка про китайські товари сформована українськими імпортерами, які просто беруть всі позиції з найдешевшого сегменту і “тюхають” тут з 200-1000% закруткою. А якісний "Китай" їм не вигідно “тюхати” тут, от ви і не знаєте які китайські товари можуть бути якісні. США імпортує мільярдами тонн звідти все щороку. Не раз купуєш щось в Америці і, отримуючи посилку, посміхаєшся дивлячись на напис “MADE in CHINA”. А щодо фарфору китайського, то він один з найкращих по якості. Я цілий контейнер для розважальних закладів в “Подоляни” імпортувала, коли там працювала. Сама вдома такими користуюсь, бо якість була настільки класна, що неможливо було не купити собі. Шкода, що ми українці з недурними головами на плечах і двома руками не можемо виготовляти конкурентоспроможний продукт”, - зазначає  Світлана Негода.

“Я сам розумію, що дуже прикро, коли наша промисловість стоїть, а Китай процвітає. Але моя основна думка була така, що час для відновлення втрачено. Якби на початку 90-х років тодішнє керівництво вклало гроші у модернізацію виробництва, енергозберігаючі технології, покращення якості і розширення асортименту - тоді б підприємство наповнило ринок”, – пише Антон Одобецький.

“Зараз треба робити все з нуля, а це величезні кошти. Обладнання сучасне і технології - це нереальні гроші. І навчання, і підбір персоналу теж довгий і нелегкий процес. Ніхто зараз на такі ризики не піде. Йдуть легким шляхом, реконструюють в ТЦ, здають площі в оренду, де з меншими ризиками приватні підприємці продають нам китайські товари”,- пише Світлана Негода.

“Проблема зараз навіть не в капіталовкладенні, а у виході на ринок. Коли ринок уже заповнений і на якому є потужні конкуренти, нове підприємство може зайняти тільки маленьку нішу специфічної продукції, для якої такі виробничі потужності не потрібні. На жаль, усі наші проблеми від втраченого часу”, – пишуть тернополяни.

farforni zavod4
farforni zavod4

 farforni zavod

 farforni zavod2

farforni zavod7 farforni zavod5
farforni zavod3
farforni zavod3
Сміття руїни тернопільський завод
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі