Відмовили тричі! Чому польське консульство не пустило тернополян співати?

 «Чому польське консульство у Луцьку витерло ноги об нашу хорову капелу? На це запитання у мене немає відповіді, — обурюється Лариса Ороновська, доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва, кандидат педагогічних наук, провідне сопрано у хоровій капелі «Освіта» факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. — Скрізь постійно говорять, що для українців буде спрощення видачі віз, навіть безвізовий режим ось-ось обіцяють, а насправді що? Нас просто зробили дурнями. Це по-європейськи?..»

Про фестиваль-конкурс духовної ортодоксальної музики у польському місті Хайнувка, яке, до речі, завдяки розташуванню називають «воротами у Біловезьку Пущу», пані Лариса мріяла ще зі студентських років. Торік її мрія, а також багатьох учасників хорової капели «Освіта» (керівник Анатолій Ороновський, чоловік пані Лариси) стала ближчою до здійснення: у листопаді 2013-го від керівництва фестивалю за рекомендацією Ізидора Доскоча, керівника широко знаної в Україні та за її межами тернопільської народної хорової капели «Зоринка», що уже брала участь у «Хайнувці’2013», для «Освіти» надійшло запрошення, пише

— Цього року фестиваль у Хайнувці відбувався уже 33-ій раз. Хто з хорів туди потрапляє, то для них ніби відчиняються двері в світ музики, диригентів, світ визнання, — розповідає Лариса Ороновська. — Ми пройшли непростий відбірковий тур в онлайн-режимі і були добре готові до цього конкурсу. А підготовка — це півроку постійних і додаткових репетицій, півгодинна програма з шести творів, два з яких обов’язкові. Більше того, ми хотіли взяти відкріпні документи, щоб проголосувати на виборах президента України у Польщі, але це можна було зробити тільки після відкриття візи. Підготували прапори, вишиванки. Були впевнені, що гідно представимо рідний Тернопіль і Україну загалом, але…

Учасники хору дуже сподівалися привезти з Польщі призове місце, за яке належить й грошова винагорода. Участь у конкурсі, до речі, також не безкоштовна. У лютому хорова капела проплатила на рахунок фестивалю 1300 євро, які збирали усі учасники капели. «Освіту» вже включили до конкурсної програми, внесли в афіші та буклети, забронювали для тернополян і місця в готелі на період фестивалю — 22-26 травня, замовили харчування… Але поїздка не відбулася через банальну причину — не усім хористам дали дозвіл на відкриття віз.

— Взагалі наш факультетський хор складається з 60 осіб, — каже Лариса Ороновська. — На конкурс відібрали 33 особи за рейтингом. Деякі студенти у нас вже мали візи, а деякі не мали ще й паспортів, тож виробляли їх у терміновому порядку. Словом, дарма було затрачено чимало коштів, зусиль, нервів, а головне — сподівань! Чому так сталося? Нам ніхто у польському консульстві не пояснив. Чи це в кошти впирається, чи в хабарі, чи у відносини між народами, чи в суб’єктивізм та безвідповідальність чиновників консуляту, чи в ситуацію у країні?.. Хоча б пояснили, бо почуваємося не тільки розчарованими, а й зневаженими.

До Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку хорова капела «Освіта» їздила тричі і щоразу отримувала різні відмови та рекомендації. А скільки було дзвінків — неможливо й пригадати!

— У Тернополі є представництво даного консульства, але для того, щоб там допомогли оформити пакет необхідних документів для однієї особи, потрібно заплатити 310 гривень, — зауважує Лариса Ороновська. — Помножте 310 на 33 — виходить велика сума. Ми вирішили, що цими коштами краще оплатимо пальне на поїздку до Польщі й назад, а документи оформимо самі в Луцьку. Однак з незрозумілих причин одним візи відкрили, а іншим — ні…

— Як нам пояснили спочатку у консульстві, найважливіша — електронна реєстрація, — каже Лариса Ороновська. — Зареєструватися можна тільки у кожен понеділок, причому у кілька визначених годин, коли відкривається портал. Отож, ми садили цілий комп’ютерний клас наших хористів, і коли відкривався портал, усім потрібно було «зловити» реєстрацію у категорії «культура». Але це неможливо було зробити! Врешті-решт мій чоловік подзвонив і запитав, чи можна зареєструватися на іншу категорію, наприклад, на «спорт» чи «науку», адже без реєстрації документів на візу не приймають. У консульстві «дали добро». Мовляв, так, реєструйтеся на будь-яку категорію, потім усе узгодимо. Коли ж ми поїхали у консульство в п’ятницю, 16 травня, там уже «заспівали» по-іншому: «Чому це у вас п’ять осіб зареєстровані на «культуру», а четверо — на «спорт»? Так не можна робити, бо ви забрали місця в олімпійських чемпіонів і дітей, які поїдуть цього року навчатися до Польщі, бо ті місця не поновлюються». Уявляєте, як ми почувалися?

Втім, тернополянам пообіцяли, що все ж допоможуть і порадили приїхати у консульство до Луцька цілим колективом.

— Ми замовили автобус, водія, звільнили студентів з пар, а це, до речі, не так просто, тому що багато з них уже випускники, мають державні іспити, магістерські захисти, тож довелося мені побігати за дозволами, наказами та печатками, — розповідає пані Лариса, — і в понеділок, 19 травня, як нам і радили в консульстві, приїхали у складі 21 особи (інші вже мали відкриті візи). Те, що нас поставили в загальну чергу, — ще півбіди, але коли вийшов чоловік і сказав, що приймуть тільки 18 осіб, я вже не витримала. Як таке може бути?! Це ж хор, голоси, звучання. Як можуть поїхати 18 замість 21? На якій підставі вибирати тих 18? «Цо пані хце?! Пані нє хце осє-

мнадцять?» Ні, звичайно, пані так не хоче! Тоді нам сказали… знову привезти цілий хор у вівторок, наступного дня. Це було просто приниження і знущання. До речі, того ж дня, в понеділок, о 14.00, ми мали призначену зустріч з генеральним консулом Беатою Бживчи, та вона до нас так і не вийшла. У результаті ми не зрозуміли нічого…

Потім були ще телефонні дзвінки і чергова відмовка — «приїжджайте в понеділок».

— Який понеділок?! — обурюється Лариса Ороновська. — У понеділок, 26 травня, ми вже мали повертатися з Польщі. Таке враження, що у консульстві навіть не прочитали, коли ми повинні були їхати і для чого…

Таким ставленням з боку польського відомства керівники та учасники хорової капели приголомшені і шоковані.

— Ніхто навіть не міг подумати, що з консульством Республіки Польща в Луцьку у нас виникнуть такі проблеми, — бідкається Лариса Ороновська. — Адже ми маємо досвід співпраці з поляками: у 2009 році наш хор їздив до польського міста Гарволін. Тоді приїхав керівник у консульство, взяв запрошення та список хористів – і усім відразу відкривали візи. Але Тернопіль тоді належав до польського консульства у Львові. Невже причина у цьому?

Нині найбільше бажання хорової капели «Освіта» — поїхати до Луцька і… влаштувати концерт перед консульством.

— Виконаємо усю концертну програму, — запевняє Лариса Ороновська. — Телефонуючи останні рази, ми уже стали мудрішими і записали ті телефонні розмови. Студенти шматки цих записів повирізали, відтак зробимо ремікс: звучить наш твір, а потім врізочка – «ми вам посприяли» або «то приїдьте у понеділок». Запросимо на «концерт» місцеве і центральне телебачення, знімемо відео, виставимо його в Ютубі і обов’язково будемо писати скаргу до Посольства Республіки Польща у Києві. Просто так ми цього не залишимо.

Замість P.S.

Аби одержати пояснення з приводу даного прикрого інциденту, «НОВА…» зателефонувала до Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку за телефонами (+380332) 280-640, 280-659, вказаними на сайті консульства. Однак десятки спроб дотелефонуватися упродовж кількох днів поспіль виявилися марними. «Євроінтеграція» в дії?

Тернопільщиа Польща хор
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі