Віра, надія і любов тернопільської молоді

- В Україні 17% громадян є членами різних об’єднань.Немало громадських організацій є і на Тернопільщині. Сьогодні ми розкажемо про благодійну Тернопільську міську молодіжну громадську  організацію «Віра, Надія, Любов». Наша співрозмовниця – Ольга Ярославівна Яремчук. Отже, як і коли виникла ідея створення вашої організації?

- Більшість цікавих ідей приходить у сні – так і до засновниці проекту, а згодом організації, Христини Кметь (Плецан) прийшла думка про започаткування у місті благодійної акції «Свято у серці кожної дитини» для дітей сиріт. Спершу, у 2003 р. – в педагогічному університеті, потім, весною 2004 р. – на загальноміському рівні. А з жовтня 2006 року організацію зареєстрували організацію як ТММГО «Віра, Надія, Любов».

- За даними Мін’юсту, близько 60% охочих створити громадську організацію не проходять процедури реєстрації, і саме стільки громадських організацій в Україні вмирають на етапі створення …

- У нас зібрались однодумці, розробили план дій, розподілили обов’язки, зібрали необхідні документи, і рішенням виконкому міської ради була зареєстрована наша МГО.  Ми не боялися труднощів, бо всі ми мали сильну мотивацію, глибокі переконання. Гаслом організації стало прислів’я «Коли береш – наповнюєш руку, коли віддаєш – наповнюєш серце».

- А як ви стали її очільницею?

- Я була волонтером цієї організації, а з 2008 р. мене обрали головою.

- Які цілі ви ставили перед собою?

-   Насамперед - сприяти творчій та соціальній активності дітей-сиріт, напівсиріт, дітей з малозабезпечених, багатодітних та неповноцінних сімей, позитивно впливати на духовний та фізичний розвиток дітей та молоді. Ми прагнемо, щоб  молодь жила з почуттям Віри, Надії, Любові, милосердя, турботливості та добродушності.

- Як проходили ваші благодійні акції?

-   Суть благодійних акцій «Свято у серці кожної дитини» полягала не лише в тому, що студенти-волонтери працювали в торгових точках по збору речей, коштів, канцелярії та солодощів для передачі у притулки для неповнолітніх і дитячі будинки. Важливо було також показати людям: молодь не байдужа!

- Чи багато тернополян відгукувалося на такі акції?

-   Коли все починалось – це було щось нове у місті, тому бажаючих допомогти було багато. Переважна частина волонтерів – студенти і школярі. Зараз ситуація дещо змінилась. Волонтерами хочуть бути не надто багато юнаків і дівчат. На сьогодні маємо активних добровольців у числі 20 студентів, до наших проектів долучаються школярі з міського парламенту. Всі, хто виявляє бажання допомогти у реалізації проектів, відповідально та сумлінно ставляться до роботи

- А чим  зараз займається «Віра, Надія, Любов»?

-   На сьогоднішній день організація має ряд активних проектів. Це  «Свято у серці кожної дитини» (до Різдвяних та Великодніх свят), «Миколай у кожен дім», «Малюнок на асфальті» (до Міжнародного дня захисту прав дитини), «Замками Тернопільщини», «Поруч з тобою» (до Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ-інфекцією та солідарності з ВІЛ-позитивними). Також благодійні вечірки (Kinder charity party, Pirata party), метою яких є збір коштів для дітей-сиріт.

Ми двічі брали участь та вигравали у конкурсі соціальних програм міської ради. Маємо і відзнаки - у 2008 р. брали участь у Національному конкурсі «Благодійник року» та отримали подяку, а в 2010 р. взяли участь у створенні видання «Волонтерський менеджмент: помічник» Центром Волонтеріату «Добра Воля» та увійшли як практичний приклад волонтерського менеджменту в Україні.

- Насправді, як стверджують фахівці, серед створених громадських організацій лише 2% реально активні. Як вдається групі молоді на лише завдяки ентузіазму і переконанням реалізувати такі соціальних проектів в сфері соціальної роботи з дітьми та молоддю?

-   Ми не  замикаємося в межах однієї організації. Стукайте – і вам відкриють! Ми шукаємо підтримки, і знаходимо її. Від початку діяльності активно співпрацюємо з міською радою, її управліннями, Центром творчості дітей та юнацтва. Шукаємо підтримки в навчальних закладах, запрошуємо волонтерів, звертаємося до спонсорів та меценатів. Співпрацюємо з іншими громадськими організаціями; творчими колективами і просто з  небайдужими людьми.

- Здається, ваша організація вже самою своєю назвою здатна відкрити будь-які двері…

- Як і в будь-якій справі, є свої нюанси. Труднощі полягають у пошуку підтримки, спонсорів та меценатів – не кожен активно та ввічливо йде на контакт. Буває по-різному. І особливо, наша бюрократія із документацією. Якщо чесно, то труднощів вистачає. Недосконале законодавство, що інколи гальмує розвиток подій.

Відсутність власного приміщення, хоч і неодноразово просили владу. Ми пропонували створити в Тернополі так званий молодіжний центр, де б кожна молодіжна громадська організація мала можливість збиратися в разі необхідності. В Тернополі багато організацій, нас би підтримали. Але це залишається поки в мріях. А наразі… маємо добрих друзів, які нас приймають.

- Мені доводилося бачити ваших волонтерів і під час акцій, і в повсякденному житті. Вони всі дуже різні, але їх об’єднує щось спільне, якась невидима сила. В когось – як зернятко, в когось – як міцне ядро, в когось – наче незримий стержень, в когось - мов дзвінка струна. І все ж таки, звідки у молоді, яку часто звинувачують у скепсисі і цинізмі, у покоління енергетичних напоїв і сленгу,  береться таке натхнення: натхнення не лише робити щось корисне самим, я й залучати до цього інших,  долаючи бюрократизм, непорозуміння, зверхність?

- Є такий вислів -  «Ми не маємо права вимагати щастя, не творячи його». Іноді навіть не потрібно нічого говорити. Ми часто зустрічаємося з дітьми, що проживають у дитбудинках. Їхні очі… Таке спілкування - найкращий заклик до підтримки.

Серця людей ще не закам’яніли – і це тішить. І я дякую Богу і всім, хто долучається до добрих справ. Дякую за те, що все ж таки в нас виходить робити те, чим ми займаємось.

- Як ви вважаєте, чи участь благочинний акціях і добродійних проектах, в роботі громадських організацій взагалі, дає щось молоді в плані соціального становлення, досвіду?

- Найкраща подяка і винагорода –  теплі і щирі слова дітей, яким ми допомагаємо. Волонтерство – це особистий добровільний вибір, і ніхто нікого не примушує, тим паче не заохочує матеріальними винагородами.

А ще це - хороша школа життя. Можливість безкоштовно потренуватись у вмінні написання проектів, їх проведенні, фандрайзингу (збору коштів), налагодженні зв’язків з іншими інституціями та вмінні спілкуватись з людьми. Участь у молодіжних програмах, семінарах, форумах, тренінгах.
І я закликаю сучасну молодь до більшої громадської активності!
Наша електронна скринька[email protected], а ще в нас є свій сайт – www.viranadialybov.io.ua.