Хто кому партнер? Як після підписання угоди розвиватимуться торговельні відносини Тернопільщини з країнами ЄС

Десятки тижнів протистоянь, сотні людських життів та тисячі поранених – таку ціну заплатила Україна за підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

27 травня Європа нарешті відкрила свої кордони для українців, однак експерти наголошують: очікувати раптового покращення не варто. Преференції для української економіки вступатимуть у дію поетапно, а до цього часу вітчизняний бізнес має адаптуватися до європейського ринку.

Дорогою ціною

Надто дорогу ціну заплатила Україна за можливість реалізувати на своїй території європейські демократичні порядки. Саме через відмову екс-президента України Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію сотні студентів вийшли на Євромайдан, який згодом трансформувався у революцію Гідності. У перші дні Майдану мало хто з молоді знав, що відстоює на головній площі столиці, бо детального аналізу документа для широкого загалу ніхто не робив. Тепер, коли Угоду нарешті підписано, науковці розповіли, які можливості відкриває перед Україною  документ, обсягом майже у тисячу сторінок, пише Номер один.

– Відповідно до досягнутих домовленостей, кожна сторона Угоди зменшить або скасує мито на товари згідно із встановленими графіками. Причому для України перехідний період триватиме до 10 років, тоді як зміна тарифного розкладу ЄС відбудеться одразу після набуття чинності Угодою, - пояснює доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки Тернопільського національного економічного університету Євген Савельєв. – Через п’ять років після набрання чинності цією Угодою сторони можуть провести консультації щодо прискорення та розширення сфери процесу скасування ввізного мита.

Для найбільш чутливих товарів, якими торгують Україна та ЄС, були запроваджені так звані тарифні квоти, що передбачають нульову ставку ввізного мита в межах квоти та ненульову – поза межами . Україна передбачила застосування тарифних квот для м’яса свинини, м’яса птиці та цукру. Перелік тарифних квот ЄС налічує 36 позицій і переважно містить продукти сільського господарства та харчової промисловості.

– Річ у тім, що ці товари Україна виробляє і для Росії, яка після підписання економічної Угоди з ЄС обіцяє ввести обмеження щодо імпорту української продукції, – зазначає науковець. – Завдяки квотам нашим товаровиробникам буде легше переорієнтуватися на західний ринок. Також зменшується ставка мита на імпорт вітчизняної продукції у Європу. Таким чином є реальна можливість зменшити вартість продукції. Відтак, вона стане конкурентоспроможною. Варто зазначити, що для захисту українського ринку ЄС не вимагає переходу на нульову ставку на імпорт європейських товарів. Тому підприємства матимуть час, щоб перейти на нові технології, досягти європейських стандартів. Адже сьогодні, на жаль, ми не можемо сказати, що наші продукти с/г та харчової промисловості цілком відповідають вимогам Заходу.

Варто зазначити, що нашим товаровиробникам доведеться переробити велику кількість технічної документації, перебудувати технологічні процеси, запровадити інновації. Для цього можуть бути застосовані власні накопичення, передбачені для капітальних вкладень, і кредитні ресурси. Для цього ЄС виділив 17 млрд. доларів. Ці гроші будуть інвестуватися під конкретні заходи по «переозброєнню» підприємств, інфраструктурні проекти тощо. Контроль за реалізацією цих проектів та механізмом використання коштів буде дуже жорстким. Посилиться контроль і над якістю виробленої продукції, підкреслює Євген Савельєв.

Експортні мита, що діють в Україні, повинні поступово знижуватись до нуля відповідно до узгодженого графіка протягом 10 років, починаючи з дати набуття чинності Угодою. Зокрема, для живої худоби, шкіряної сировини, насіння деяких видів олійних культур, брухту чорних металів та кольорових металів та напівфабрикатів з їх застосуванням – період зниження становить десять років, для брухту чорних металів цей період триватиме протягом восьми років. Наразі важко сказати, хто швидше переорієнтується на європейський ринок - середній чи великий бізнес.

- Можливості в усіх рівні. Наприклад, зараз ЄС погодився щорічно закупляти в Україні на 1 млрд. доларів металу. Коли експерти оглянули підприємства і дослідили якість продукції, виявилось, що жодне з них не може взяти на себе цього замовлення. Вихід один – змінити технологію. Думаю, замовлення таких масштабів вартує цього, – відзначив економіст.

Якщо частину Угоди щодо підтримки вітчизняної економіки досліджують, як правило, підприємці та науковці, то пересічних громадян цікавлять простіші речі. А саме - коли таки скасують візовий режим, мито на імпорт автомобілів та виплатять європейські зарплати.

– В Угоді передбачено заходи по 30 сферах економіки. Серед них - автомобільна сфера. ЄС ставить певні вимоги щодо мита на автомобільну продукцію, яка надходить до нас із Європи. В Угоді передбачено терміни скасування мита, яке накладається на європейські автомобілі. Тому тим, хто накопичує кошти на купівлю автомобіля за кордоном, де він значно дешевший, варто зачекати. Крім того, скасування мита стане початком краху монополізації автомобільного ринку в Україні. Тепер імпортеру, який продає тут автомобілі, доведеться подумати, яким чином зацікавити споживача, аби він не їхав за транспортним засобом за кордон, а купував його в Україні, – каже Євген Савельєв.

Хто кому партнер?

Наша область рівно стільки цікава для Європи, як і ЄС для нас. Торговельні відносини Тернопільщини з  країнами-членами ЄС розпочалися після здобуття Україною незалежності, коли для жителів прикордонних областей відкрився кордон. Саме тоді під час «човникових поїздок» до Республіки Польщі, Угорщини, ФРН налагоджувались міжнародні торговельні контакти, які з часом переросли у цивілізовану торгівлю товарами та послугами. Трансформаційні процеси в економіці України загалом, і на Тернопільщині зокрема, сприяли динамічному розвитку зазначених торговельних відносин. Так, протягом 2009-2013 років у 2,4 раза зріс зовнішньоторговельний оборот області з країнами ЄС.

– За результатами аналізу показників зовнішньої торгівлі товарами та послугами області за 2013 рік, Європейський Союз залишився найбільшим зовнішньоторговельним партнером Тернопільщини, доля якого склала 78,2% від загального зовнішньоторговельного обороту області, – зазначає в.о начальника управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Марина Грицюк. – При цьому частка експорту до ЄС товарів та послуг Тернопільщини становила 71,2%, а імпорту з ЄС – 86,4% відповідно.

Основними торговельними партнерами області, до яких у 2013 році експортувались товари, були Польща та Німеччина. Найбільші імпортні надходження в 2013 році здійснювались з тієї ж Польщі, Німеччини, Італії, Нідерландів, Румунії, Іспанії, Угорщини, Данії. Найбільший торговельний партнер області - Республіка Польща.

- Найбільшу частку в експорті до ЄС у 2013 році зайняли виробники електричних машин і устаткування – 172,5 млн. дол. США, другими за обсягами йдуть товари агропромислового комплексу – 34,9 млн. дол. Замикає трійку лідерів вирощування насіння і плодів олійних культур – 10,6 млн. дол., - каже Марина Грицюк. - Протягом 2013 року в структурі експорту місцевої сільськогосподарської продукції до країн ЄС спостерігалась тенденція, подібна до минулих років, відповідно до якої найбільша частка припадала на сировинні товари, в першу чергу - на зерно і насіння олійних культур. Потреба ЄС у насінні олійних культур викликана значною кількістю промислових потужностей по переробці цього насіння, в першу чергу рапсу, на енергетичні матеріали.

В області успішно функціонують 256 спільних підприємств, які працюють за участю іноземних інвестицій. Серед них: «Мрія Агрохолдинг» − провідна агропромислова компанія Тернопільщини, один з найефективніших виробників сільськогосподарської продукції; товариство «СЕ Борднетце-Україна», засноване німецькою фірмою «Сумітомо Електрік Борднетце», яка збудувала у Тернопільському районі нову фабрику з виробництва кабельних мереж до автомобілів тощо.

Як стало відомо «Номер один», першими підприємствами на Тернопіллі, які взялися готувати свою базу під норми Євросоюзу, є  «Росохач» (Чорктівський р-н) і «Рачинм’ясопром» (Лановецький р-н). Обидва підприємства займаються заготівлею м’яса. Побоюються наразі зробити перші кроки на зустріч Європі кременецький та тернопільський молокозаводи. Сподіваємось, що це питання часу…

Незважаючи на те, що загальні результати зовнішньої торгівлі області товарами і послугами з ЄС у 2013 році вказують на позитивні тенденції у порівнянні з 2012 роком, зовнішня торгівля області з ЄС характеризується негативним сальдом зовнішньої торгівлі товарами, неефективною структурою експорту, сировинній орієнтації зовнішньої торгівлі. Розвиток зовнішньої торгівлі області з ЄС, а також з її найбільшими торговельними партнерами - країнами-членами ЄС - вказує на існування низки важливих проблем, що сповільнюють її ефективний та динамічний розвиток.

- Для регіону залишається актуальним питання подальшої інтеграції місцевих товаровиробників у внутрішній ринок європейських країн з подальшим подоланням негативного для області сальдо зовнішньої торгівлі. Змінити існуючу ситуацію можна лише через впровадження дієвих економічних реформ, які б забезпечували концентрацію капіталу на високотехнологічних виробництвах. Досвід різних країн світу переконує, що країни тоді досягають успіхів, коли поєднують внутрішні джерела фінансових ресурсів із зовнішніми. Для України за умов відчутного дефіциту внутрішніх джерел нагромадження роль іноземного капіталу важко переоцінити. Серед іншого, надходження прямих іноземних інвестицій є важливою передумовою покращення підприємницького клімату в країні загалом, - каже Марина Грицюк.

Саме після стабілізації вітчизняної економіки українцям можна сподіватися на підвищення заробітної плати. Говорити, що вона одразу досягне європейського рівня, не доводиться, але покращення становища видається доволі перспективним. Щодо введення безвізового режиму, то влада обіцяє, що вже до кінця року українці вільно їздитимуть у Європу. Однак експерти радять не покладати на ці заяви великих сподівань, адже цьому кроку передує виконання поставлених Європою завдань. Тому все залежить від того, як спрацює вище державне керівництво, а в умовах анексії та воєнного стану реалізовувати європейські ініціативи доволі складно.