Мітинги та протести: чи реструктуризують валютні кредити тернополян у гривневі?

Проблеми з валютними кредитами окремі експерти ставлять урівень з антитерористичною операцією чи євроінтеграцією України.

Аргументація проста: валютними кредитами користуються 4 млн. людей. А якщо у кожного з них хоча б мінімальна сім’я, то з великою проблемою живе четверта, а то й третя частина українців.

ЗМІ вже присвячувала цій темі свої публікації. Журналісти писали і про круглий стіл у Тернополі стосовно проблемних питань навколо відчуження заставного майна за споживчі валютні кредити, і про всеукраїнський мітинг у Києві під стінами Верховної Ради. І ось влада нарешті почала прислухатися до народу, пише газета «Свобода».

Верховна рада у першому читанні ухвалила проект Закону «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти у гривню». Законопроект, внесений народним депутатом Русланом Князевичем, передбачає, що реструктуризації підлягають зобов’язання за кредитом в іноземній валюті, які відповідають сукупності таких ознак:

1) Кредит було отримано споживачем у розумінні Закону «Про захист прав споживачів».

2) Кредит було отримано на придбання житлової нерухомості або майнових прав на житлову нерухомість для власного проживання, яке є єдиним житлом фізичної особи та/або його сім’ї, та забезпечений цією нерухомістю або цими майновими правами.

3) Загальна сума несплачених зобов’язань за кредитом не перевищує 1 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 1 січня 2014 року.

4) Відсутність заборгованості за кредитом станом на цю ж дату або її погашення до моменту реструктуризації.

Реструктуризацію зобов’язань за кредитом проводять шляхом внесення змін до договору, які передбачають перерахування несплачених зобов’язань за кредитом у гривню за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим на дату проведення реструктуризації.

Плату за користування кредитом після перерахування встановлюють до кінця дії договору зі змінами у розмірі фіксованої процентної ставки, яка діяла за кредитом до моменту реструктуризації.

У законопроекті також передбачено погашення зобов’язань за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою за рахунок передачі позичальником предмета іпотеки іпотекодержателю.

Така передача є підставою для припинення зобов’язань за кредитом, у тому числі, якщо вартість предмета іпотеки є недостатньою для повного задоволення зобов’язань. Такі формулювання є достатньо складними для розуміння, але хто зіткнувся з цією проблемою, той знає про що йдеться.

Голова Верховної ради Олександр Турчинов закликав народних депутатів підтримати саме цей законопроект у цілому.