На Тернопільщині живе жінка, яка руйнує стереотипи

Тернополянка Марія Литвин обрала рідкісну для представниць прекрасної статі професію - таксиста. Вже шість років жінка з досвіта до ночі таксує, за цей час навчилася не звертати уваги на жарти чоловіків-клієнтів, а місто і його околиці  вивчила як свої п’ять пальців.

Чоловіки спочатку побоюються, що їх везтиме жінка

Марія Литвин працює таксистом уже шість років. До того торгувала на ринку і періодично організовувала для бажаючих поїздки  на закупи до інших міст. За цей час отримала посвідчення водія. Через місяць після складання іспиту на водіння купила автомобіль. Близькі побоювалися, щоб жінка одразу сідала за кермо нової автівки, але пані Марії їздити вдавалося добре і дуже подобалось. Стати таксистом допоміг випадок. Жінка розповідає: «Одного разу брат сказав, що йде влаштовуватись на роботу таксистом, щоб мати додатковий заробіток. Я попросила, щоб узяв мене з собою. Погодився. У результаті він пішов на іншу роботу, а я стала таксисткою». Ця професія поєднувала те, що жінці до вподоби: спілкування з людьми й автомобільну їзду. Спочатку було важко орієнтуватись у місцевості, але поступово пані Марія добре вивчила Тернопіль. «Хоч я народилася і жила в Тернополі стільки років, але на початках було важко. Вулиці знала, але не знала заїздів у двори. Та в мене дуже добра зорова пам'ять, тому старалася запам’ятовувати місцевість, придивлялася,  де що знаходиться, і з часом вивчила місто. Навігатором не користуюся – він у мене в голові. Тепер до мене телефонують колеги запитувати, де знаходиться та чи інша вулиця, і я їм підказую», - каже Марія Литвин.

Хоч таксист – небезпечна професія, та жінка страху не має. Колеги-чоловіки піклуються про її безпеку і готові в будь-який момент приїхати на допомогу. «Всяке трапляється, доводиться везти і п’яних пасажирів, можуть трохи понервувати. Але я людина спокійна і вивести мене з себе важко.  Якщо ж бачу, що клієнт настільки п’яний, що не зможе сам сісти в автомобіль, від замовлення відмовляюся», - каже жінка-таксист.

Більшість чоловіків, коли сідають в автомобіль, дивуються, що водій - жінка. Одразу починають жартувати чи запитують, скільки часу Марія вже за кермом. «Я теж жартую, кажу: «Сьогодні - перший день». До насмішок вже звикла. Зате потім, коли довезу їх до місця, дякують і хвалять, що добре їжджу», - посміхається пані Марія.

Працювати доводиться з половини восьмої до опівночі

«Кожен день працюю з половини восьмої до опівночі, у вихідні – з обіду до вечора. Протягом дня можу заїхати додому на дві години на обід», - каже жінка. Чоловік і двоє синів до щільного графіка мами вже звикли. Старшому сину вже 21 рік, молодшому – 8. Молодший хлопчик, як був ще менший, казав: «Мамо, скажи своїй роботі, що в тебе є синочок, він тебе хоче бачити».

«Важко, що робота забирає час від сім’ї, працювати доводиться і на свята. Їсти готую іноді вночі. Це не так, як здається: хочеш, виїжджай на роботу, хочеш – ні. На лінії зранку має бути машина і до восьмої треба взяти замовлення. Якщо є замовлення, а машини нема, можна отримати штраф. Чоловік кожного вечора зустрічає мене з роботи. Він теж водій, але зізнається, що у мене керувати авто виходить краще. Коли їдемо кудись сім’єю, завжди займаю місце збоку, щоб нарешті не я когось везла, а мене», - розповідає Номер один Марія Литвин.

Найбільше замовлень у таксистів, коли надворі негода: дощ, заметіль, холод – найкраще допомагають заробляти. Коли на дорозі ожеледиця, пані Марію виручає жіноча хитрість – вона вибирає лише ті маршрути, де знає, що дорога безпечна, якщо ж на під’їзді до двору є крутий підйом чи схил – їхати туди взимку не ризикує.

На роботу таксистом пані Марія покликала і свою подругу. Тепер у колективі вже дві жінки і працюється веселіше. Спочатку подруги їздили одним екіпажем, потім – окремо. «Приходили до нас на роботу й інші жінки, але попрацюють кілька годин, день і відмовляються», - каже автолюбителька.

Професія таксиста цікава. Чого тільки варте спілкування з клієнтами! Бачачи за кермом жінку, серед них знаходиться багато охочих поговорити  - вилити душу, серед них і чоловіки. «Я була здивована, що навіть молоді хлопці розповідають мені про свої проблеми і питають поради. Поговорю з ними, заспокою, дякують, кажуть, що стало легше. Тож займаюсь і своєрідною психологічною допомогою», - каже жінка.

Клієнти постійно забувають якісь речі: ключі, телефони, парасолі. Потім дзвонять, шукають. Може два тижні в таксі лежати айфон, доки хтось не звернеться, щоб забрати. «Хоч бюро знахідок відкривай», - посміхається пані Марія.

У салоні автомобіля Марії Литвин завжди чисто і комфортно, гарно пахне. Те, що власник автівки жінка, видають м’які іграшки в салоні та різноманітне «начиння» на всі випадки життя. Чоловіки жартують, що тут можна знайти все, що хочеш,  не вистачає тільки каструль.