На Тернопільщині поховали Володимира Гарматія, який підірвався на міні в зоні АТО

Сьогодні, 1 серпня, у селі Чернелів-Руський Тернопільського району поховали Героя України Володимира Гарматія, командира мінометного взводу військової частина А2331, який загинув  у зоні проведення антитерористичної операції. За попередньою  інформацією, юнак підірвався на міні.

Жахлива звістка про смерть Володі, який служив  у 72-й бригаді під Сєвєродонецьком, прилетіла у рідну домівку ще 25 липня. Однак рідні не вірили, адже тіла юнака не знайшли. У серці кожного з них жевріла надія, що Володя живий, що це помилка…. Тому й розповсюджували інформацію у соцмережах та просили усіх допомогти знайти хлопця.

Однак доля розпорядилася інакше. На жаль, звістка виявилася жорстокою правдою. Інформація підтвердилася в останній липневий день.

-   Всі казали, що він помер, але ніхто не вірив, - з сумом згадує друг загиблого Петро Сидор. - А вже аж коли поїхав брат на впізнання, тоді опустилися у всіх руки. Шукали по лікарнях, по моргах і вже в останній час сказали, що Володя лежить десь на окраїні Дніпропетровська в одному з моргів. Там його і знайшли.

Володя був доброю і чуйною людиною, справжнім патріотом, який довів це своїми справами. Юнак був мобілізований у армію ще в квітні цього року. Хіба він міг собі уявити, що попаде у пекло війни? Що не доживе до свого 22-річчя лише кілька днів? Що замість подарунків на могилу принесуть квіти і вінки, а замість вітань лунатиме похоронний марш і голосіння згорьованої матері? Хлопець за неї дуже хвилювався, тривалий час боявся зізнатися, що служить у зоні антитерористичної операції, натомість говорив, що служить у Миколаєві.

В останню путь  Героя провели не тільки всі мешканці Чернелева-Руського, а й мешканці сусідніх сіл, представники влади району, області. Квітами і свічками встелили дорогу, якою несли тіло загиблого військового.

«Таких дітей в селі мало є,  - зі сльозами на очах згадує сусідка Володі. – Певно, Бог забирає найкращих».

Нехай смерть наших земляків буде для кожного з нас пересторогою. Адже ми маємо збудувати іншу країну. Тільки так можемо хоч трохи спокутувати борг перед кожним з них.