Рахуємо доходи і витрати: як тернополянам спланувати сімейний бюджет, щоб зарплати вистачило?

Після місячного очікування зарплати, яке здається ледь не вічністю, нарешті завітна сума у кишені. Здається: куплю і те, й інше та ще й відкладу на «чорний день». Та зарплата дивним чином розчиняється серед буденних потреб. Не встигнеш мигнути оком – і від неї залишилися копійки.

Експерти переконані, що проблема не лише в економічному стані країни. Багато українців знають, як заробити, але не вміють правильно розпоряджатися своїми коштами.
Особистий бюджет, як і кошти будь-якої країни, організації, потребує чіткого обліку. Тому перший крок до ефективного розпоряджання грошима – підрахувати доходи й витрати. Чи знаємо ми насправді, на що витрачаємо свій заробіток? Облік заробітку і видатків протягом одного-двох місяців дасть змогу скласти бюджет – план, скільки і на що витрачати. Щоб до наступної зарплати не позичати на найнеобхідніше, а ще й мати гроші про запас.
Тож треба не полінуватися і хоча б місяць регулярно з дня на день записувати, скільки грошей на що витрачається.

Вести облік можна різними способами. Наприклад, записувати суми у блокнот, розграфивши його на кілька категорій: «дохід», витрати на «харчування», «одяг», «комунальні послуги», «транспорт», «інші покупки». Можна використовувати для цього комп’ютер – заповнювати електронні таблиці Excel. Перевага такого способу в тому, що можна буде автоматично здійснювати обчислення, створювати графіки чи діаграми. Власникам смартфонів і планшетів можна буде мати розрахунки завжди при собі. Адже нині існує багато спеціальних програм для контролю особистих фінансів, які можна безкоштовно завантажити з інтернету. Наприклад: «Домашня бухгалтерія», «Сімейний бюджет», «Домашні фінанси» та інші", пише Номер один.

У бюджеті слід прописати: скільки і на що можна витратити, щоб не залишитися в мінусі. Якщо ж доходу не вистачає, єдиний спосіб – скоротити витрати. Так, більшість людей в Україні не можуть дозволити собі розкоші: гроші йдуть на найнеобхідніше. Однак, якщо постаратися, можна знайти ті ділянки, де вдасться зекономити.

Спонтанним покупкам кажемо «ні»

Найчастіше бюджетними шкідниками є спонтанні покупки.

- Перед тим, як придбати річ, дайте собі час подумати. Адже чим більше ми купуємо, тим більше коштів витрачаємо. Часто буває так, що наші покупки спонтанні й невиправдані, тому перед тим, як щось купити, дайте собі час подумати – 1-3 дні. Чим більша сума, тим довше думайте. Буває так, що людина на другий день прокинеться і зрозуміє, що легко може обійтися без того, що збиралася придбати. Тому звичка добре подумати перед покупкою дозволить вам зекономити дуже багато грошей, - радить незалежний фінансовий консультант Тарас Радзівіл.

Найчастіше не зовсім потрібні речі ми купуємо під впливом емоцій. Новинки техніки, одяг, взуття за останньою модою, аксесуари – нещадно забирають значні суми з нашої кишені. Особливо піддатливі покупкам-ворогам бюджету жінки. Іноді, купивши річ, яка зачарувала з вітрини, панянка у повсякденному житті її не носить. Або виявиться, що сумочка чи туфлі не підходять до жодної речі з гардеробу, тому чекають свого часу, припадаючи пилом у шафі.
Покупки нерідко є засобом самоствердження, щоб «бути як люди». Іноді шопінг спричинений заздрістю: колега це вже має, а я – ні. Якщо ж заробіток не дозволяє придбати бажане, беремо позику чи кредит.

- Не беріть грошей у борг. Причина позичання: я хочу отримати якусь річ за допомогою коштів, яких ще не заробив. Якщо ви їх не заробили, то ще не готові купувати певні речі чи користуватися благами. Краще сконцентруйтеся над тим, як заробити гроші, - каже фінансовий консультант.

Зарплату - в чотири конверти

Тож витрачати кошти краще, орієнтуючись, у першу чергу, не на потреби, число яких може бути безкінечним, а на можливості. Для цього й потрібен бюджет. Із місячного заробітку відніміть обов’язкові витрати: комунальні послуги, оренду житла, проїзд тощо. 5-10% бюджету експерти радять залишити на поточні незаплановані витрати. Якщо поділити те, що залишилося, на кількість днів у місяці, отримаємо максимальну суму, яку можна витрачати щодня.

Варіацій таких розрахунків багато, можна ділити витрати за категоріями, головна умова – не перевищувати дозволеної суми, яку виділили на ту чи іншу сферу життя. Цікавим способом управління фінансами є метод чотирьох конвертів. Усе дуже просто: від суми заробітку знову ж таки віднімаємо обов’язкові витрати, відкладаємо гроші у резервний фонд (рекомендується 10% від заробітку). Решту ділимо на чотири конверти. Один тиждень – один витрачений конверт. При цьому слід докладати всіх зусиль, щоб не брати грошей зі скарбнички на наступних сім днів.

Відкладаємо на «чорний день»

Кажуть, що людина заробляє не стільки грошей, яка у неї заробітна плата, а стільки, скільки їх залишається невитраченими. Тому обов’язкова умова фінансової успішності – відкладати кошти. Зазвичай це робити важко, адже завжди знаходяться нові й нові витрати.

- Як правило, причина того, що ми не можемо відкладати гроші, криється не в сумі заробітку, а у пріоритетності. Кожного місяця людина витрачає дохід, платячи іншим за товари, послуги, дозвілля, а в кінці місяця виходить, що нема що відкласти. Справа в тому, що задача відкласти гроші за пріоритетністю знаходиться дуже низько. Ми задовольняємо перші пункти у списку потреб, решта переноситься на наступний місяць. Якщо завдання зберегти певну суму знаходиться за важливістю на останніх сходинках, ми до нього так і не дійдемо. Вирішення проблеми тільки одне: підняти потребу відкладати гроші на перші позиції за пріоритетністю. Тому поставте собі одне з перших завдань: щомісяця відкладати 5, 10, 20 відсотків чи хоча б 50 гривень – суть не в сумі. Важливо те, щоб робити це регулярно, - переконує Тарас Радзівіл.

Відкладені кошти повинні бути недоторканими. Фахівці радять накопичити суму в розмірі піврічного заробітку і зберігати її, щоб у випадку, наприклад, втрати роботи почуватися захищено. Це так звані гроші на «чорний день».

Одним із важливих принципів ведення бюджету є визначення мети, для досягнення якої ви накопичуєте фінанси. Можна розпочати з дрібних справ – збирати на ноутбук чи фотоапарат, поїздку на відпочинок тощо. Досягнувши простої мети, рухайтеся до важчих. Гроші фахівці радять зберігати у круглих сумах, адже «розбивати сотку» завжди важче, ніж потратити 99 гривень.

Копійка гривню береже

Допомогти зекономити гроші на гроші допоможе і відмова від деяких звичок. Для цього зробіть вправу: помножте суму, витрачену за день, приміром, на цигарки чи жуйки, на 365 днів, на 5, 10 років. З дрібничок назбирається чимало грошей, які можна було б докласти для втілення своєї глобальної мети.

Ще одна порада – збирайте копійки і дрібні гроші. Для цього можна завести скарбничку, яку поповнюватимуть монетами члени сім’ї.

Фахівці радять бути обережними із так званим шопінгом, коли похід по магазинах є не стільки потребою щось придбати, як можливістю поспілкуватися з друзями, гарно провівши час. Тож іди до магазину потрібно, чітко визначивши, що потрібно купити, ще краще – написати список. Особливо, коли йдете до супермаркету. Чи помічали ви, що в таких торговельних мережах товари першої необхідності, наприклад хліб, розміщені далеко від входу? Це робиться для того, щоб покупець, пройшов якомога більше площі супермаркету. Хай він навіть прийшов за одним лише батоном, обов’язково в око впаде щось, що ще нібито потрібно купити або заманлива знижка. Подібний трюк використовують на касах: чекаючи своєї черги, покупець роздивляється вітрину і, ймовірно, кине у свій кошик жуйку чи шоколадний батончик. Знаючи про «пастки», можна їх уникати. Продовжуючи тему магазинів, ще одна порада: йдучи за продуктами, беріть з собою сумку чи пакет. Зекономлені щоразу на пакетах гривня-дві зайвими не будуть.

Та чи потрібно заощаджувати, якщо не відчувати задоволення і не бачити користі від цього. Економія – це не самоціль, а засіб здійснення мрій. Щоб заощадливість не переросла у жадібність, жертвуйте гроші тим, хто їх потребує. Адже у світі панує закон сіяння і жнив. Зроблене добро рано чи пізно до нас повертається.

Цікаво знати

10% населення землі володіє 90% грошової маси у світі.
Вчені дослідили, що у теплу сонячну погоду люди більш охоче розлучаються з грошима і витрачають більше, ніж у похмурі дні. А перерахунок грошей сприяє покращенню настрою.
Середньостатистична українська сім'я витрачає більше половини своїх витрат на їжу. Тоді як у країнах з високим рівнем життя на харчування йде 10-15% від усіх витрат.
За даними FАО, близько мільярда людей на планеті голодують, не маючи грошей на їжу.

ОПИТУВАННЯ

Чи складаєте Ви сімейний бюджет?

Роман, приватний підприємець:

- Так, я складаю сімейний бюджет. Для цього користуюся інтернет-програмою. За її допомогою веду облік усіх доходів і витрат. Це зручно, бо можна мати доступ до свого бюджету не лише з комп’ютера, а й із телефону. Кожного місяця відкладаю певну суму на банківські програми накопичування і на програми страхування життя. Раніше сума, яку я відкладав, складала 10% від заробітку, тепер це 20-25%. Вкладаю гроші в золото й інвестиційні фонди.

Михайло, пенсіонер:

- Бюджету не веду. Зберігаю гроші на банківській картці та знімаю готівку по мірі необхідності. Якщо ж фінанси «на руках» – вони швидше витрачаються. Намагаюся не купувати зайвого, перед тим, як щось придбати, думаю, чи справді це потрібно, та й взагалі намагаюся рідше ходити у магазини. Вважаю, що зі свого заробітку потрібно хоч невелику суму, але жертвувати на добрі справи. Гроші, віддані на добро, повертаються сторицею.

Роман, студент:

– Я нещодавно розпочав вести облік своїх фінансів. Користуюся для цього комп’ютером: у таблицю Excel кожного дня записую, скільки заробив і скільки витратив. Щотижня підбиваю підсумки. В кінці місяця на основі цих записів складаю орієнтовний бюджет за категоріями. Це певні ліміти на різні потреби: скільки я можу витратити на харчування, транспорт, розваги тощо. 10-15% від свого доходу відкладаю на депозитний рахунок.

Наталя, приватний підприємець:

– Декілька місяців намагалася вести облік доходів і видатків. Тепер записую тільки витрати, щоб знати хоча б приблизну суму, яка витрачається упродовж місяця. Ми з сім’єю живемо у приватному будинку, маємо грядки та город за містом. Тож намагаюся економити, вирощуючи власноруч фрукти й овочі, тримаємо трохи господарки. Влітку варимо компоти, варення, робимо закрутки – це замінює продукти з магазину: і корисніше, й дешевше.