У Тернополі логістичний центр допомоги бійцям АТО працює з ранку до ночі

Вже більш, ніж три тижні логістичний центр допомоги бійцям АТО працює з ранку до ночі. Майже безперерво на склад везуть те, що необхідно військовим. За лічені дні там назбирують тонни продуктів, одягу, засобів особистої гігієни та багато іншого. Все це бачили наші кореспонденти.

Сьогодні на складі відносно спокійно розповідає волонтер Люба Вовк. Каже, вчора відправляли черговий вантаж, тому логістичний центр був схожий радше на мурашник. Кожен зайнятий своєю роботою. Люба погодилась провести нам екскурсію, з найвищої полиці дістає папку із дитячими малюнками та побажаннями, передає ІНТБ. 

ЛЮБА ВОВК, волонтер: «Останній раз ми забрали 300 малюнків з Великий Гаїв і ще близько 50 з Петриків, це тільки за 2 дні. А скільки ще приносили, ми не ведемо їм облік, бо це неможливо перерахувати, дуже багато, пачками можна сказати, бо це таке, що не всі мають кошти щось купити, придбати і передати, а от намалювати малюнок можуть всі. Особливо дітям це подобається. Таким чином вони відчувають свою причетність до тих подій, які відбуваються в Україні».

Є й чимало листів від дорослих. Багато хто пише з-за кордону. Цього волонтери не обліковують, все інше – на рахунку і має своє місце.

ЛЮБА ВОВК, волонтер: «Тут у нас що. Рибні консерви, макарони, тут у нас все підписано. От: «Рибні консерви», значить це стелаж з рибними консервами. Є ось «цукерки» надпис і тут ми собі печиво і цукерки, ми собі ставимо. Приблизно посортовано. Там олія, ми собі знаємо, що тут продукти харчування. А там – побутова хімія».

В приміщенні з побутовою хімією місця дуже мало. Волонтери розповідають, потреби наших бійців щодня змінюються. Сьогодні не вистачає прального порошку, а завтра може бракувати звичайного господарського мила. Тому інформація про те, що саме треба, щодня оновлюється у соціальних мережах. Наразі закликають зголошуватися жінкам, котрі вміють шити, бо потрібна нижня білизна з натуральних тканин.

ЛЮБА ВОВК, волонтер: «В нас є потреба в тканині ситцевій, натуральній, яку приносять на офіс Самооборони (Грушевського,1), бо саме Самооборона координує пошиття цих трусів і не тільки. Вони шиють і баффи, і все інше, що треба для хлопців. Значить ситець треба нести на Грушевського,1. Туди ж і зголошуватися жінкам, котрі мають машинки або які можуть приходити на цех і шити. Переважно це старші жінки, які мають більше часу. Там Самооборона їх координує і везе на цех».

Під час нашої екскурсії складом якраз привезли новий вантаж з села Загір’я.

 «35 – макарони»

Консерви, крупи, рушнички і звичайно ж наше українське сало. Зібрали все за два дні.

отець АНДРІЙ ОЛІЙНИКОВ: «Люди радо допомагають, тому що розуміють проблему в нашій державі. Розуміємо, що мусимо самі себе охороняти і оберігати».

Бракує, кажуть на складі волонтерів, які б збирали пожертви біля супермаркетів міста.

ТАРАС ГЕРМАН, волонтер: «Тут вистачає, а біля супермаркетів так, нам бракує. Зараз ми намагаємося створити такий волонтерський рух, який би міг використовуватися для добрих справ, не для політичних, чиїхось амбітних цілей, а для того, коли вкрай потрібна допомога. І от зараз формується кістяк цієї волонтерської служби».

З-поміж всього що ми побачили на складі було й чимало чоловічої парфумерії. На одній з упаковок надпис: «Повертайтесь живими!».