57-річний житель Тернопільщини залишившись без обох ніг обробляє город, їздить мотоциклом та легківкою

Богдан Муц із села Кокошинці Гусятинського району власним прикладом доводить, що, навіть залишившись без обох ніг, людина може жити повноцінним життям.

У свої 57 років він обробляє 25 сотиків городу та робить усе, що треба по господарству, а ще працює в облаштованій кузні й столярній майстерні, впевнено водить власноруч сконструйований мотоцикл, тракторець і стареньку легківку, яку переробив на машину з ручним керуванням. «Золоті руки в чоловіка», – кажуть про Богдана Степановича в селі.

Господаря обійстя застала за роботою. Вправно керуючи мотоблоком, він підливав помідори й перець на городі. Порядок усюди, багато квітів. Під крислатим деревом – затишна альтанка, обвита виноградом. Тиша навкруги, спокій, пише газета Свобода

Розмовляючи з Богданом Степановичем – привітним і усміхненим – не могла не запитат           

– Як ви всьому даєте раду?

– Життя змушує. Та й не звик я без діла сидіти. За роботою день збігає так швидко, що й не зоглянешся.

Руки пана Богдана до будь-якої роботи вправні. А ще він безвідмовний, коли потрібно зробити якусь корисну справу на благо громади.

– Немає такої людини в селі, яка б до мене за допомогою не зверталася. Комусь треба косу поклепати, хтось просить держак до сапи зробити…

А ще Богдан Степанович уміє пожартувати. І жодних нарікань-скарг, хоча випробування, які випали на його долю, іншого зламали б.

Той стрибок з парашутом розмежував життя молодого десантника Богдана Муца на дві частини: до і після невдалого приземлення.

– Наказ стрибати надійшов, коли літак був над сосновим лісом. Як потім пояснили, штурман помилився – подав сигнал на три хвилини швидше. А на сосну падаєш, як на борону. Із 31 солдата-десантника в живих залишилися 14. Для сімнадцяти цей стрибок виявився останнім у житті. Я при падінні вдарився об дерево спиною. Опритомнів уже у вертольоті дорогою в лікарню. Медики діагностували перелом хребта. В лікарні в тодішньому Ленінграді мене, можна сказати, склали заново. Додому з армії 1976 року повернувся, спираючись на паличку.

Та молодість брала своє й життя налагоджувалося. Знайшов собі пару, одружився. В щасливому шлюбі народилися двоє діток.

Травма нагадала про себе з віком. Почала боліти ліва нога. Ніякі ліки не допомагали. Згодом прозвучав грізний діагноз: гангрена. Спершу хірурги ампутували мізинець, потім великий палець і, зрештою, – всю кінцівку. Але гангрена перекинулася на другу ногу. І знову лікарня, операція.

– Уже п’ять років живу без обох ніг, – зауважив Богдан Степанович.

- Що робилося в душі, коли стали інвалідом І групи?

– Втратити ногу було страшно. Занепав духом, не знаючи, як далі жити. А потім вирішив: не піддамся біді. Додавала сил любов і підтримка рідних. Щоб не нудитися в міській квартирі – переїхав з Тернополя до села. Природа тут розкішна, а клопоти по господарству змушують жити активним життям.

Богдан Степанович запрошує подивитися його столярну майстерню. Облаштував її у вагончику на подвір’ї.

– Комусь вікно треба зробити, комусь двері. Священик попросив іконостас для церкви виготовити. Робота завжди є, аби здоров’я було її переробити.

Замолоду Богдан Степанович закінчив Косівське училище ужиткового та декоративного мистецтва, до армії працював у сувенірному цеху, потім – на тернопільській меблевій фабриці різьбярем, керував бригадою майстрів, яка укріпила старовинну дерев’яну церкву Іоанна Богослова в селі Скориках Підволочиського району.

– Кажуть, 1649 року перед походом на Збараж у тій церкві сповідалися та причащалися гетьман Богдан Хмельницький зі своїми козаками. Ми її розібрали, залили фундамент і з нових брусів поставили заново.

Дерев’яну церкву під гонтом у Скориках називають прикладом ретельної і дбайливої реставрації. Нині, як і колись, тут правлять Службу Божу. І це не єдиний храм, який відновлював Богдан Муц.

– Минулої зими виготовив іконостас для церкви в селі Курівка на Хмельниччині.

У його руках оживає не лише дерево, а й метал. З- поміж живих квітів на подвір’ї помічаю виковану з металу троянду.

Поруч з невеличкою кузнею припарковані старенькі «Жигулі» з ручним керуванням.

– Переробив машину, щоб керувати нею без допомоги ніг, – пояснює Богдан Степанович.

Машина для нього – це «вихід у світ».

– Їжджу нею і в Тернопіль, і в Гусятин, і в Сатанів на базар. А це мотоцикл, який я сконструював. Купив моторчик, кермо взяв від велосипеда «Орльонок», колеса від маленьких автомобілів для картингу, раму з металобрухту зварив…

Мотоблок переробив на свій лад, причіп до нього прилаштував. Усе ним роблю на городі.

Дружина Богдана Степановича працює в Тернополі. У подружжя дві дорослі доньки – Людмила та Лариса. Лариса за фахом біолог. Людмила закінчила економічний університет, нині трудиться далеко від дому.

З Тернополя до Кокошинців, звідки родом дружина, Богдан Степанович переїхав 10 років тому. Старенька глиняна хата, поки стояла пусткою, занепала, тож почав з ремонту.

– Ні газу не було в хаті, ні води, ні світла. Але якщо руки є – то все можна зробити, – каже господар.

Тепер у його чепурній хаті жити так само комфортно, як у міській квартирі. Під дахом зауважую супутникову антену. Над вхідними дверима – око відеокамери.

– Чи не шкодуєте, що переїхали до села?

– Анітрохи. Бо що б у міській квартирі робив? На балконі сидіти швидко набридло б.

На подвір’ї коло хати квітнуть троянди.

– Квіти дуже люблю, – розповідає Богдан Степанович. – Вазонків маю майже 60.

У затінку під деревом спав собака, поважно ходили кури.

– Маю ще кролів, бо зелених кормів вдосталь. А ще – капусти, кукурудзи, гарбузів…

– Косити траву не важко?

– У мене все механізовано. Сіна на зиму вже заготовив.

Його умілі руки з будь-якою роботою впораються якнайкраще, хоча й болять, бо щодня як не коса, то сапа або лопата… Ніколи не кличе майстра, щоб відремонтувати старенькі «Жигулі» чи іншу техніку. А ремонтувати машину доводиться дедалі частіше.

– Богдане Степановичу, як інвалід Збройних сил першої групи ви маєте право на пільгове забезпечення автомобілем.

– Уже 10 років у черзі. Донька недавно дізнавалася у департаменті соціального захисту, як просувається черга. Кажуть, років через два-три, може, й отримаю.

В інваліда армії І групи пенсія – 1100 гривень. Але Богдан Степанович – не любить скаржитися на труднощі. З любов’ю розповідає про рідних і з нетерпінням чекає зустрічі з онуком, який змалечку щоліта гостював у нього в селі. Вечорами дивиться по телевізору новини і дуже вболіває за наших бійців в зоні АТО. Як колишній десантник, він розуміє, що таке знешкоджувати терористів у населених пунктах, де залишилися мирні жителі.

– Моє рідне село Монастириха за дев’ять кілометрів звідси, а школу–десятирічку я закінчував в сусідній Луці. Як і моя дружина. Ми – однокласники. Дружина в мене хороша – добра, терпляча й господиня чудова. Хоча через мою хворобу натерпілася. Не дай Боже нікому таке пережити.

Родина у Богдана Степановича велика та дружна.

– Маю трьох сестер. Одна мешкає з сім’єю в Монастирисі, друга – в Тернополі, третя – у Великому Глибочку Тернопільського району. Коли приїжджають з дітьми, хата одразу наповнюється сміхом і радістю. Племінників у мене семеро. Полюбляють відпочивати, плаваючи Дністром на човні, тож на вихідні човен завжди до їхніх послуг.

– Увечері, як смеркне, сім’я їжаків приходить. Мама і вісім діток діловито прямують до собачої миски, де завжди залишається якась їжа. А поки їдять, так тою мискою калатають!

– А пес що? Не відганяє?

– Ні, лише спостерігає доброзичливо.

Про що просить Бога Богдан Муц? Насамперед про здоров’я – для себе та своєї родини

Прощаючись, бажаю господарю, щоби здоров’я і гарний настрій йому ніколи не зраджували. Вже йдучи з подвір’я, побачила маленький український прапорець на тракторці, що його сконструював Богдан Степанович. Справді, все на доглянутому, затишному обійсті Богдана Муца говорить про те, що тут живе українець.

Тернопільщина залишившись без обох ніг город мотоцикл та легківка
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
За словами Андрія Деркача сьогодні в області вже випав перший сніг. Сталось це на Збаражчині. Про це чоловік написав у Facebook. "Вітаю Тернопільщину з першим снігом)))", - йдеться в дописі. В Тернополі ж в цей час погода різко змінювалась: від дощу до сонця з веселкою. Фото обох явищ користувачі почали викладати в мережу.
Екологія
За фактом отруєння жителів села Іване-Пусте працівники Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області провели перевірку ТОВ "Агрополіс", яке здійснювало окроплення полів авіаційним методом. Як інформує офіційний сайт ГУ Держпродспоживслужби, за результатами перевірки встановлено ряд порушень вимог санітарного законодавства. Була порушена процедура інформування населення: повідомлення сільському голові ТОВ "Агрополіс" не має дати та вихі...
Кримінал
31-однорічний мешканець Тернополя забув зачинити вікно, то ж невдовзі став жертвою злодія. Про крадіжку чоловік повідомив поліцейських. Співробітники Тернопільського відділу поліції розшукали підозрюваного у злочині. Ним виявився неодноразово судимий 28-річний тернополянин. Як інформує офіційний сайт Національної поліції в Тернопільській області, правоохоронці встановили, що підозрюваний через вікно проник до квартири, розташованої на першому поверсі. З чу...
Кримінал
Впродовж шести місяців працівники підрозділу протидії наркозлочинності в Тернопільській області документували факти збуту наркотичних речовин. Група з восьми осіб, вік яких від 40 до 60 років, організувала в обласному центрі бізнес з продажу заборонених речовин. Як повідомляє "Досьє 102", здійснювалася реалізація наркозалежним мешканцям міста та області опій, бупренорфін, що містить субутекс, а також амфетамін та сильнодіючі лікарські засоби. Усі підозрюв...
Суспільство
З приходом осені світловий день робиться все коротшим. Похолодання і дощі дали про себе знати на Тернопільщині з усією повнотою. Мерзнуть не лише люди, але й все живе. Особливо тяжко птахові, який би мав уже перебратися у "тепліші краї", як велять інстинкти, проте чомусь цього не зробив. У спільноті "Моя Лановеччина" у мережі Фейсбук Вадім Марценюк опублікував фото із самотнім лелекою, який сів на червоний кузов вантажного автомобіля, ніби шукаючи людської...
Суспільство
Тарифи на проїзд невдовзі можуть підняти. Днями у «Тернопільелектротрансі» заявили, що діючий тариф збитковий. Відтак, просять міську раду, щоб проїзд у тролейбусах вартував 6 гривень. У маршрутках ж хочуть, щоб тариф був по 8. Повідомляє телеканал ІНТБ. Саме таку вартість проїзду у маршрутках  тернопільські перевізники просять затвердити міську владу вже найближчим часом.
Суспільство
У рейтингу 11 чиновників, котрі реєструють у своїх е-деклараціях церкви і каплиці, оприлюдненому аналітиками проекту "Декларації", опинилася і чиновниця з Тернополя. Провідна спеціалістка Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Леся Домітрак зайняла третє місце рейтингу. У декларації вказано, що її чоловік володіє монастирем святого Йосипа площею 273,7 кв. м у селі Завалля Борщівського району. Як інформує "20 хвилин", у монастирі живе...
Суспільство
Протягом трьох десятків років легендарна  “Стара піцерія” не зазнавала капітального ремонту. Попри це, заклад завжди славився довгими чергами та запеклими шанувальниками недорогої їжі. Однак, думка людей дещо змінилася після приїзду “Ревізора”, який показав, в яких умовах готують відому на все місто піцу. Про це повідомляє сайт Тернополяни. Зустріли ведучого не надто приємно, але й не вигнали із закладу. Побачене в “Старій піцерії” трохи шокувало чоловіка:...
Суспільство
У п’ятницю, 28 вересня, о 15.00 год. відбудеться відкриття оновленої вулиці В. Чорновола. Під час відкриття заплановано проведення оригінальної акції «Символічний ключ від Файного міста», що передбачає збір старих чи таких, що були у вжитку  і не використовуються, ключів тернополян задля переплавлення та виготовлення одного Великого ключа від Файного міста Тернополя. Пише портал За збручем. «Де він, ключ від брами до Файного міста? А чому б не зробити нови...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!