У Тернополі поголовна університетоманія: навіщо прибиральниці вища освіта?

Цьогорічна вступна кампанія була особливою для Півдня і Сходу. Ще й досі не до кінця зрозуміло, чи деякі вищі навчальні заклади Луганщини і Донеччини взагалі провадитимуть навчання. Багато абітурієнтів звідти, як і з Криму, подалися вступати на Західну Україну, зокрема і в Тернопіль.

В університет — лише 25 відсотків

ЗНО цього року тривало з 3 по 27 червня. У Тернопільській області бажаючих вступити до ВНЗ було понад сім тисяч. Найбільше осіб зареєструвалося на тестування з української мови і літератури, історії України, математики, географії та біології, іноземних мов.

Але чи потрібна така масова вища освіта? Та ще й з перегином на кілька окремо взятих спеціальностей? Нездоровий стан справ щороку констатують служби зайнятості: бракує спеціалістів робітничого фаху. Це підтвердив і заступник директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Юрій Шайнюк, пише Вільне життя плюс.

— Лише 20-25 відсотків випускників успішно подолають програму вищого навчального закладу, — пояснив пан Шайнюк. — Всі інші не здатні цього зробити, бо вони ледве «витягнули» шкільну освіту. Державі треба оптимізувати кількість університетів, нині їх забагато — вісімсот. До того ж є низка факторів, через які втрачається цінність вищої освіти. По-перше, майже всі випускники йдуть в університети: і через те, що є державні місця, і через те, що бояться осуду ровесників. Як будуть вчитися деякі абітурієнти, нам стає зрозуміло ще на тестуванні: дитина через 30 хвилин здає роботу. Ми питаємо: «Чому так швидко?», відповідає: «То мама хотіла, а не я». По-друге, виші приймають таких випускників, бо їм треба заповнити ліцензійні місця, а батьки абітурієнтів — це ще й інвестори. А по-третє, чи не всі роботодавці навіть на низькокваліфіковану роботу хочуть людину з вищою освітою. Але тоді такий підприємець мав би платити тисячу за роботу, а другу тисячу доплачувати за диплом.

До слова, я й сама бачила оголошення про пошук прибиральниці або касира з «вищою». Такий роботодавець принижує цінність вищої освіти і створює штучний дефіцит на ринку праці.

Цитують Леніна, люблять Роксолану

А ще розкажуть, як накачати прес. І все це — у творах ЗНО. Щодо цитат Леніна, то вони трапляються в роботах «східняків». Про такі випадки розповідає Людмила Радьо, заступник директора з навчально-методичної роботи НВК «Великобірківська ЗОШ І—ІІІ ст.-гімназія ім. С. Балея». Вона вже кілька років перевіряє роботи випускників.

— Часто трапляються помилки, спричинені нерозумінням прислів’їв, фразеологічних зворотів або лексичних значень слів, — пояснює. — Дуже відчутно, коли українська не є рідною. Наприклад, приказка «Моя хата скраю, я нічого не знаю». Передбачається, що дитина має порушити моральну проблему байдужості. А в одному роздумі читаємо: «Жити скраю села дуже погано, бо плітки і чутки туди доходять в останню чергу». Поширеним недоліком є й незнання авторів, сплутування героїв, придумування власних сюжетів.

Читала Людмила Несторівна й роботи, в яких діти просто виливали свій біль. Одна дівчинка написала, що живе за 10 км від Софіївки, але не має змоги туди поїхати. Із самого ранку вона обходить господарку, бо не може спокійно дивитися на порепані ноги своєї мами, а в школі засинає від утоми.

— Трапляються твори людей старшого віку, які хочуть здобути другу освіту. Багато хто з них не має уявлення про формат ЗНО і пише про власне життя, — каже вчителька. — Це різні історії, навіть про те, як штовхали машину, що застрягла в ямі, і в скільки підходів можна накачати біцепси, квадріцепси, прес тощо. Бувають репліки на зразок «Привіт від Алекса» і номер телефону.