Як нардеп Кайда робить собі політичний піар на крові!

26 серпня з Києва урочисто відправився батальйон спецпризначення «Січ», як анонсувалося, на Схід для участі в АТО. У нього ввійшли представники політичної партії «Свобода», в тому числі і кілька народних депутатів. Серед них виявився і всім знайомий тернополянам екс-голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда.

Але як виявилося, відправився він далеко не для участі в антитерористичній операції. А з добре продуманою метою – покрасуватися, зробити кілька десятків вдалих фотознімків та якнайшвидше повернутися до столиці в просторі стіни українського парламенту. Не минуло й кілька тижнів, як знімки Кайди з автоматом у руках з’являються у тернопільських ЗМІ.

Пояснення логічне і, як світ, банальне: Олексій Петрович йде на вибори, а тема захисників Вітчизни нині, коли Україна перебуває в стані неоголошеної війни з Росією, як ніколи актуальна. І задум Кайди вжахнув своїм цинізмом: побудувати свою виборчу кампанію піаром на крові українців!

Коли журналісти спілкуються з учасниками АТО, ті неохоче згадують про ті страшні дні, тижні, місяці перебування на Донбасі. Адже нічого, окрім горя, сліз, вбитих і поранений колег по зброї вони не бачили. Натомість бачили продажних генералів, які за зелений колір банкнот були готові своїх співвітчизників підставити під «Гради» та «Смерчі», бачили до зубів озброєних найманців і російські регулярні частини. Тому для них якось дивно чути, бачити і читати коментарі нардепа Кайди, котрий розказує про якісь високі цінності і мораль, дух і єдність, плече друга і рука брата в той час, коли в простих вояк немає елементарного спорядження, щоб воювати. Як може про це говорити людина, яка не бачила перед собою обличчя ворога та не відчула, що таке шквальний вогонь потужного озброєння супротивника?

Чому я про це так впевнено говорю? Та тому, що насправді Кайда зі своїм «Січем» виконував доволі специфічні функції – далекі від бойових. Хоча Олексій Петрович на всіх фото красується в повному обмундируванні та в компанії броньованих джипів з кулеметами, батальйон «Січ» – це батальйон патрульної служби міліції. Тобто їхня функція – не воювати, а охороняти і патрулювати. Після двох місяців навчання в недавній резиденції Януковича – Межигір’ї, свою місію «січовці», з повідомлень на офіційних сторінках, а також за інформацією з власних джерел, виконують уже на звільнених територіях, зачищаючи їх від можливих сепаратистів. Приміром, присутня "Січ" в Слов'янську та Дзержинську, де вже давно спокійно. Дальше їхня нога не ступала. Хоча самі «свободівці»-добровольці часто, анонсуючи свою поїздку на Схід або описуючи перебування там, зазначають, що «воюють», та хвилюватись за хлопців не варто, адже жодних боїв вони не ведуть.

Тому майбутні кандидати, тим більше, політики з досвідом, як позиціонує себе «свободівець» Кайда, не мають ніякого морального права розповідати про справжній стан у зоні АТО, настрої бійців, помилки командирів і героїзм простого українського солдата. Лише коли ти хоча б кілька днів побув у пеклі Донбасу, коли ти знаєш смак дощової води з калюжі, а не гарячий ароматний чай, зварений на вогні, коли ти півдня не можеш підняти голови, щоб не потрапити під кулі снайпера, а не ходиш по місту в пошуках таксистів-терористів, коли спиш не на ліжку в теплому приміщенні, а під БТРом на голій землі, – тільки тоді ти можеш говорити про цю страшну неоголошену війну. Але для цього це все Олексію Петровичу? Він, зробивши собі піар-вилазку з фотоапаратом на Схід, вже 2 вересня опинився в стінах Верховної Ради, а 14 вересня взяв участь у партійному з’їзді ВО «Свобода», де його, звісно, кандидатували в народні депутати по тому ж округу м. Тернополя. На жаль, «свободівці» переконані, що тернополянам і зараз забракне розуму обрати нормального представника у парламент, а тому знову зухвало пхатимуть їм бердичівського політичного афериста.

Уже незабаром, а в цьому можна не сумніватися, нардеп Кайда приїде до Тернополя вішати чергову локшину тернопільським виборцям, який він хоробрий воїн та активний депутат. Може навіть знову, як і на Майдані, начепить на голову псевдопов’язку на псевдопоранення. Щоби знову пропхатися в парламент і, сидячи, в теплому кріслі, далі посилати наших дітей під кулі..