Як тернопільська медицина готується до зими?

Понад півроку галузь охорони здоров’я області жила у невизначеності. В основному через те, що медики не мали офіційного керівника. Нарешті кілька тижнів тому медики таки отримали свого старого-нового очільника Володимира Курила.

Володимир Михайлович уже обіймав цю посаду в 2005-2008 роках. Тепер у крісло головного медика повернувся вдруге. Зробив це у непростий для галузі час. Підготовка до зими, виплата заробітної плати, реалізація державних програм та реформування – ось які завдання стоять перед керівником. Сьогодні вперше в якості очільника медичної спільноти Володимир Курило ділиться своїми баченнями, планами та шляхами їх реалізації з читачами «Номер один».

На гемодіаліз і «швидку» бракує понад 6 мільйонів

- Яка зараз ситуація з фінансуванням галузі? Чи вдасться без труднощів закрити бюджетний рік?

- Насправді ситуація дуже складна. Всі райони області, крім Теребовлянського, мають проблеми з виплатою заробітної плати. Загалом питання фінансування районів - це наша спільна з районними адміністраціями проблема, тому ми повинні вирішувати її разом. Дуже гостро стоїть питання фінансування гемодіалізу та центру екстреної медичної допомоги. До кінця року на гемодіаліз області не вистачає майже п’ять мільйонів гривень. Це фактично два останні місяці – листопад та грудень. Загалом в області цьогоріч закладено на гемодіаліз 13,4 млн. грн., але кількість хворих з кожним роком збільшується. На сьогодні на програмному гемодіалізі знаходиться 159 хворих. Ще десять – на перитонеальному. Департамент шукає кошти, щоб вирішити цю проблему і люди отримали кваліфіковану і життєво необхідну допомогу.Також є проблема із закупівлею паливно-мастильних матеріалів для центру екстреної допомоги та медицини катастроф. Недофінансування у цій ділянці становить 1,2 млн. грн.

- Якого обладнання область сьогодні потребує найбільше?

- Вкрай необхідним є створення кардіохірургічного центру на базі університетської лікарні. Підставою для цього є надзвичайно висока захворюваність, інвалідність та смертність від серцево-судинних захворювань. Впровадження такого методу обстеження та лікування, як ангіографія, дало б можливість зменшити показники, а разом з тим - покращити якість та тривалість життя. Вже є певні напрацювання, тому сподіваюся, що найближчим часом цей проект буде реалізовано. Налагоджено співпрацю з міжнародними фондами, укладено ряд домовленостей, тому така перспектива є доволі реальною.

- Область готується до зими. Лікувальні заклади мають завдання на 30% зменшити витрати на опалення. Чи вдасться їм це зробити?

- Лікувальні заклади області готуються до переходу на альтернативні види палива. Так, 9 лікувально-профілактичних закладів вже переведено на альтернативне паливо, ще два - в процесі завершення реконструкції. Проблемним є те, що найбільші заклади обласного значення опалюються газом. Але це питання перебуває на контролі. Департамент працює над тим, аби максимально скоротити витрати газу, не зашкодивши пацієнтам.

- Яка наразі ситуація з фінансуванням державних програм, зокрема, програмою відшкодування частини вартості ліків хворим на гіпертонію?

- У попередні роки в державі була впроваджена програма відшкодування частини вартості ліків хворим на гіпертонію. Це хороша практика, яка працює в усьому світі. Спершу програма стабільно фінансувалася, але з початку цього року гроші практично не надходили. Наразі область за пілотним проектом отримала майже 1,9 млн. грн. На превеликий жаль, за період, поки не було коштів, люди трохи забули про нього. Через відсутність фінансування медики не виписували рецептів. Перед аптечними закладами виникла заборгованість і вони перестали відпускати ліки. Тепер треба нагадати населенню про таку можливість. Зараз перед нами стоїть непросте завдання - максимально забезпечити хворих ліками для лікування цього захворювання. Наразі заборгованість перед аптеками погашено і вони знову готові співпрацювати.Щодо інших програм, то варто зазначити, що їх у державі діє аж 24, але фінансуються вони не на 100%.

Медицина має бути конкурентоспроможною

– Після зміни керівництва держави заговорили про необхідність нових підходів до реформування галузі. Що конкретно мається на увазі? Перед областю вже поставлено нові завдання?

- Кожна реформа має базуватися на трьох моментах: доступність, якість медичних послуг та економічна обґрунтованість. Реформування має проходити поетапно. Вибірковий підхід веде до краху справи в цілому. Реформування на регіональному рівні, без законодавчої бази та фінансової підтримки приречене на поразку. Це питання сьогодні на часі і потребує рішучих кроків від держави. В області є чимало проблем. Серед них - велика кількість ліжок, які неефективно використовуються. Тому потрібно рухатися в напрямку оптимізації ліжкового фонду. А на зекономлені кошти розвивати речі, які вкрай необхідні в сучасній медицині.Реформування включає дві складових: адміністративну та економічну. Якщо проводити перетворення лише одним важелем впливу, то ризики, що вони будуть не реалізовані, надзвичайно високі. Примусово трансформувати сферу медицини не можна. Підґрунтям для цього має бути економічна складова.Коли ми говоримо про первинну медико-санітарну допомогу та впровадження в практику лікаря загальної практики сімейної медицини, то тут є багато питань і реалізувати певні позиції суто адміністративними методами не можливо. У медика має бути зацікавленість, а коли початківець отримує мінімальну зарплату і при цьому несе відповідальність за людські життя, це неправильно. Проте на рівні держава напрацьовано нормативні документи, які дозволяють стимулювати лікаря первинної ланки. І ми сподіваємося, що скоро вони будуть реалізовані.Медик має бути зацікавленим у підвищенні кваліфікації, вдосконаленні тощо. Тоді він зможе стати конкурентоздатним.Тернопільщина має одні з найкращих показників щодо кількості сімейних лікарів, але все-таки хотілося б, щоб первинна медико-санітарна допомога запрацювала краще. Відповідно до нормативів, 70-80% пацієнтів мають починати та закінчувати своє лікування на рівні лікаря первинного контакту. У державі існує проблема регулювання потоків хворих, тому питання державного медичного страхування зараз на часі.

- На сьогодні один сімейний лікар в області обслуговує близько 1800 хворих. Чи це не надто багато?

- Зовсім ні. На початку своєї трудової діяльності я працював у первинній ланці. Обслуговував два населених пункти, загальна кількість населення в яких становила близько двох тисяч. Тому із власного досвіду можу сказати, що це цілком реальний показник. Він є науково обґрунтованим.