Обережно! Рейдери!

Новий Податковий кодекс надав багато повноважень податківцям. Більшість підприємців знають, як не «сваритися» з податковою, водночас у глибині душі шукають методів, як зменшити вплив цих контролюючих структур на свій бізнес. За кордоном створені цілі консалтингові структури, які на замовлення фірм в межах чинного законодавства розробляють схеми мінімізації податкового навантаження. На Тернопільщині такі схеми почали застосовувати відносно недавно, років з три тому і то здебільшого для того, щоб відбити рейдерські атаки.

На Тернопільщині такі схеми почали застосовувати відносно недавно, років з три тому і то здебільшого для того, щоб відбити рейдерські атаки. Як законно захистити свій бізнес від посягань контролюючих органів і рейдерів, журналісти «Номер один» попросили розповісти екс-уповноваженого з питань захисту підприємців Деркомпідприємництва в Тернопільській області, а нині гендиректора ТОВ «Західно-український юридичний центр» Сергія Бабія.

– Як на працюючу фірму можна вплинути?

– У першу чергу – через контролюючі органи…Керівники підприємств, які намагалися в судах добитися правди у спірних питаннях з податковими й іншими контролюючими органами, знають, що це зробити на практиці доволі складно. Ще донедавна  такі справи розглядалися в судах дуже швидко, інколи бувало й таке, що вже на першому засіданні виносилось рішення і як забезпечення позову накладався арешт на все майно, відповідно власник не мав права його відчужити. Останні, бачачи, що вони справи програють, шукали в терміновому порядку варіанти та схеми, як можна вивести активи з-під удару. Це було зробити вкрай складно, однак «синці» колег по бізнесу навчили багатьох підприємців, як працювати в умовах виникнення проблем з податковою чи спробах рейдерського захоплення.

– І що це за методи, які дозволяють підприємцям мати менше головного болю?

– Є материнська структура, яка є власником активів. Вона фактично нічого не робить, а лишень певним структурам здає в оренду обладнання та приміщення. Ця структура (чи структури) здійснює виробництво продукції. Донедавна на цій ділянці схеми працювали фізичні особи-підприємці, але зараз мати справи з ними стало не вигідно, бо витрати на підприємців не відносяться на затрати (кількість підприємців нині  зменшилася рівно на таку кількість, щоб витягувати готівку, яка не обліковується).

Вже фірма, якій материнська структура передала обладнання і на якій оформлені наймані працівники, рецептура, різноманітні дозволи тощо, укладає договори з іншими фірмами, які власне і здійснюють реалізацію продукції. Коли з’являються проблеми в однієї з фірм, яка займається збутом (зазвичай на ній працює не більше 5-ти чоловік – директор, бухгалтер за сумістицтвом, 2-3 менеджери), скажімо, податкова вважає, що контрагент, з яким вона співпрацювала, має ознаки фіктивності (так звана «податкова яма»), відповідно фіскали вважають таку операцією нетоварною, а такою, яка проводилась виключно для того, щоб уникнути оподаткування, податківці виключають з валових витрат та податкового кредиту суми по операціях з цими фірмами… Отримуються великі суми. Далі йде система судів. З моменту, коли податкова нарахувала штрафи, і до моменту, коли податкова може накладати арешт на активи, проходить 2-3 роки. За цей час цю фірму просто «топлять». Зазвичай це ТзОВ, яке відповідає виключно статутним фондам, а цей фонд нині може бути і навіть 1 гривнею.

– А якщо виникає проблема у так званої середньої ланки, фірми, яка займається виробництвом? Як поступати в такому випадку?

– Середню фірму «ліквідувати» складно, але теоретично можливо. Є значно більший штат працівників на ній, коли вона випускає певну продукція, є погодження санстанції, пожежників тощо. За таких умов потрібно людей переоформляти на іншу структуру, переробляти дозвільні документи, але навіть якщо до неї будуть якісь претензії, за 1-2 місяці і її можна «втопити», щоб перевести все на нову структуру. Натомість «материнка» і далі залишається недоторканою.

– Скільки на Тернопіллі підприємств працюють за такою схемою?

– Всі великі виробники зазвичай працюють саме за нею. Людям є що втрачати, і тому саме такі схеми вони застосовують.Мені відомо з три десятки тернопільських фірм, які диверсифікували свій бізнес таким чином. Це в першу чергу харчова та переробна промисловість, будівництво, мережі супермаркетів. Всі, в кого є великі об’єми реалізації, серйозні активи, діють саме за такою чи схожою схемою. І це не обов’язково підприємства з великою кількістю працівників. Вже навіть фірми з 20-30 працюючими починають працювати за такими схемами (торгівлею займається одна структура, виробництвом – інша, а активи на материнській структурі). 

– Але ж підприємство несе додаткові витрати на утримання додаткових працівників на створених підприємствах…

– Однозначно, частково витрата підприємства за наведених вище схем збільшується. Збільшується паперова роботи, а саме – звітність, яка потребує збільшення тих же  бухгалтерів. Але в результаті власники фірм виграють сторицею, бо якщо виникає проблема, то за мінімум днів можна легко переоформити власність.

– Такі схеми виправдані і в боротьбі з рейдерами?

- Зазвичай, рейдерська атака іде через міноритарних акціонерів і рішення районих судів десь в Чернігівській чи Луганській області і вимагає значних фінансових та організаційних вливань. На Тернопільщині є дуже мало підприємств, як були б цікаві для рейдерів. А навіть якщо є такі, то рейдерське захоплення структури, яка працює за вищенаведеною схемою, складне по тій причині, що «материнкою» практично нічого не робиться. А щоб до неї дістатися, потрібна якась зачіпка, яка зазвичай відбувається через контролюючі органи, або судову систему. Тому такі схеми застосовують, у першу чергу, для того, щоб мінімізувати проблеми з податковою службою, позаяк податкова за останні кілька років перетворилась на «каральний» орган. А враховуючи зміни до Податкового кодексу, де податківцям надано дуже багато повноважень, й поготів…