Війна чи валютні спекулятори – що є основною причиною різкого падіння гривні?

Ще кілька тижнів тому, виступаючи перед парламентарями, голова НБУ Валерія Гонтарєва сказала про те, що збалансований курс гривні, навіть враховуючи військові дії, — 11,50—11,90 за долар. Але хто відтоді бачив таку оптимістичну гривню?

Нещодавно вона впала перед «американцем» до критичної позначки — майже 15 грн, потім трохи піднялася на «милицях» із вливань НБУ й знову впала. Такі «американські гірки» тривожать перш за все тих українців, які хочуть зберегти заощадження. Не можуть не зачіпати й тих, у кого немає що зберігати, бо за доларом ростуть і ціни. А ми знову й знову чуємо мантру про те, що «зелений» переоцінений. Можливо, й так. Але пройшлася обмінниками Тернополя — і з’ясувала, що знайти там долари чи євро непросто, пише Вільне життя плюс.

Основними причинами різких рухів гривні вважають війну на сході й валютні спекуляції. Якщо війну зупинити непросто, то спекуляціям, очевидно, можна завадити. Національний банк, як запевняє, всіма силами намагається втримати гривню. Інша справа, чи це вдається й чи всі намагання національній валюті на користь. Щоб стримати ріст долара, Нацбанк нещодавно вдався до нових адміністративних важелів: якщо раніше українці могли купити за один день в банку іноземної валюти не більше як на 15 тисяч гривень, то тепер — лише на 3 тисячі, тобто трохи більше як 200 доларів. Напевно, валютні спекулянти тішаться. Не відстає і Кабмін — пропонує підвищити збір до Пенсійного фонду з купівлі готівкової та безготівкової іноземної валюти з 0,5 до двох відсотків. «Пропонується продовжити дію військового збору до 1 січня 2016 року і підвищити до 2% ставку збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі інвалюти», — йдеться в пояснювальній записці до відповідного законопроекту, зареєстрованого в парламенті. Документом також пропонується внести поправки в Цивільний кодекс, обмеживши розрахунки готівкою між фізичними особами та підприємствами (підприємцями) протягом одного дня в 15 мінімальних зарплат — тепер — 18270 грн. Чи зможе це стримати здешевлення національної валюти — питання. Проте вже тепер зрозуміло, що лише за рахунок обмежень, що стосуються звичайних українців, підприємців середньої руки й експортерів, яких змушують здавати валюту, проблему не розв’язати.

Експерт, голова Комітету економістів України Андрій Новак погоджується, що стрімка девальвація гривні — результат валютних спекуляцій, зловживань на темі війни. Згадав він і нещодавнє рефінансування Нацбанком гривнею комерційних банків. Це, коли НБУ, щоб підтримати банки, дав їм гривневі кредити. Як каже економіст, це виявилося шкідливим для країни, бо, отримавши гривні, банки використали їх не на власне оздоровлення, а побігли з ними на валютний ринок купувати долари, що дало новий поштовх для здорожчання валюти.