Андрій Шевченко: “У парламенті хочу стати справжнім захисником тернополян від свавілля місцевої влади!”

Андрій Шевченко народився 22 січня 1977 року в м. Чортків Тернопільської області. Освіта вища, закінчив Тернопільський національний економічний університет. Кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародного бізнесу і туризму ТНЕУ. Одружений, виховує сина. Під час президентських виборів у травні 2014 року був довіреною особою кандидата на пост президента України Олега Ляшка.

Науковий досвід кандидата економічних наук Андрія Шевченка вкупі з радикальними політичними поглядами та шляхами вирішення нагальних проблем безумовно принесе в парламенті чимало користі нашій державі. Будучи добре обізнаним з економічною ситуацією та бізнесовою проблематикою в країні, Андрій вже сьогодні має низку напрацювань щодо покращення законодавчої бази в галузі економіки. Та основна мета походу на вибори представника Радикальної партії Олега Ляшка — практичний захист інтересів тернополян.

Хочу стати справжнім захисником тернополян від свавілля місцевої влади, судів та правоохоронної системи, — каже Андрій Шевченко. — За настроями своїх рідних, друзів та знайомих бачу, що  чиновники вже настільки всіх дістали, що миритися з цим не можна. Отож, моє головне завдання — стати на захист пересічних мешканців нашого міста. Насамперед планую відкрити справді діючі громадські приймальні у різних куточках міста, де мої помічники будуть постійно проводити прийом громадян та моніторити наявні проблеми, а я вже змушу чиновників негайно виправляти ситуацію.

Окрім того, зобов’язуюся у найкоротші терміни виявити і знищити корупційні схеми “дерибану” міської землі та комунального майна і через Генеральну прокуратуру повернути вкрадене у власність громади. Я доб’юся  відновлення справжніх меж парків та інших зелених насаджень, а також забороню стихійну забудову Тернополя. Наше місто нарешті отримає нардепа, який справді буде служити людям і захищати їхні інтереси, а розсадник корупції у місцевій владі буде знищений! Хочу також допомогти воякам, які боронять нашу державу на війні проти агресора. Нині багатьом з них навіть важко довести свою причетність до АТО, адже, наприклад, бійці добровольчих батальйонів не є офіційними учасниками антитерористичної операції. Я за те, щоб статус учасників бойових дій дали всім нашим воякам на Сході України — і армійцям, і бійцям Національної гвардії та інших підрозділів МВС, і добровольцям, і воякам, які захищають кордони України. Потрібно створити спеціальний реєстр вояків і вже за цим реєстром надавати їм пільги щодо оплати комунальних послуг та придбання медикаментів. Вважаю, що українські вояки своїм героїзмом заслужили особливої уваги з боку держави — їх дітям мають надавати безкоштовну освіту, я також за виділення їм ділянок землі у межах міста Тернополя. Як освітянин, не можу не заступитися за вчителів. Я категорично проти скасування 20-відсоткової надбавки за престижність з і без того невеликих вчительських зарплат. Нехай економлять на міністерських роздутих штатах та зарплатах.

— Головний аспект проблеми — кумівство при призначеннях на посади! Після Революції Гідності народ очікував, що керувати країною нарешті стануть фахівці, а насправді на посади сьогодні призначають абсолютно непрофесійних людей без освіти та необхідних навичок, які тягнуть за собою дружин, братів, сватів і, як наслідок, формується система влади неуків, але за “квотним принципом”. Усі ж знають, що конкурси щодо посад — формальність, адже насправді людина на посаду давно затверджена. Як наслідок, лише зростає хабарництво при прийнятті на роботу, яке, у свою чергу, збільшує бюрократичні побори на різних рівнях чиновницьких кабінетів.

Я вимагаю абсолютно прозорих конкурсів на посади за участю мас-медіа та з обов’язковим винесенням їх на спеціальний інтернет-портал.

— За опитуваннями громадської думки, ще одним осередком корупції, на думку тернополян, є жеки…

— Моє тверде переконання, що жеки, які не виконують взятих на себе зобов’язань перед людьми мають піти з ринку надання послуг! Тут не може бути жодних компромісів. Люди платять гроші, а жек не працює? Тоді вибач і посунься, на твоє місце прийдуть інші. Далі миритися з ситуацією, коли люди платять за повітря, а директор жеку їздить на дорогезній іномарці, ніхто не буде.

— Ви розпочали нашу розмову із запевнення, що повернете тернопільським паркам  фактичні межі. Що це означає?

— Межі парків, які нині показує нам місцева влада, — просто абсурдні! З меж парків виведені величезні ділянки — понад 23 гектари зелених насаджень. Раптом виявилося, що, наприклад, ділянка поблизу “Водограю” чи посадка паралельно до ЗОШ №23 уже не в парках і їх можна забудувати. Я не хочу з цим миритися і доб’юся відновлення парків за їх фактичними межами. І ніхто вже не зможе збудувати черговий готель чи будинок у парку. Не для того наші батьки їх садили, щоб якийсь лисий чиновник одним розчерком пера знищував.

— У місті все гостріше постає проблема закладів дитячої освіти — переповнені групи в дитячих садочках та класи у школах. Як це можна вирішити, адже у державному чи міському бюджетах коштів на будівництво садочків та шкіл немає?

— Будувати садочки мають забудовники! У нас нині забудовують величезні ділянки міської землі і у той же час, на цих нових територіях немає ані шкіл, ані дитячих садочків. Тому пропоную ввести обов’язкову вимогу: на кожну, наприклад, новозбудовану тисячу квартир будувати новий дитячий садочок чи школу. Тоді у Тернополі щороку буде відкриватися новий заклад дитячої освіти, а це автоматично на певному рівні вирішуватиме і проблему працевлаштування освітян.

— Тема окремої розмови — жахливий стан доріг у Тернополі, тож бодай схематично окресліть шляхи виходу з цієї вічної біди.

— Панацея — у справедливому розподілі “дорожніх” коштів! Раніше кошти на дороги, як і решта бюджетних дотацій, розподілялися у нашій державі нерівномірно — Тернополю діставалися крихти. Отож вважаю, що всі кошти з першої реєстрації транспортного засобу, техоглядів, стала ставка, наприклад, у 2% з проданого бензину на території міста, мають залишатися у Тернополі. Якщо так станеться, то ми значно виправимо ситуацію з дорогами вже протягом кількох найближчих років. Друга проблема — виключення корупційної складової. Якщо за технологіями на дорозі потрібно вкласти 5-сантиметровий шар асфальту, то треба класти саме п’ять сантиметрів, а не три. А для контролю залучатимемо громадський сектор.