Матері обезголовленого російського військового повідомили, що її син загинув від інсульту – Олена Васильєва

Інсульт, інфаркт, суїциди – матерям російських військових загиблих на полі бою в Україні повідомляють про такі причини смерті їхніх дітей.

Родичі чи батьки військових, які намагаються дізнатися правду стикаються з жорстокою реальністю – інформація повідомлена військовим керівництвом їхньої держави не відповідає дійсності. Як насправді загинули їхні діти, вдається з’ясувати небагатьом і ще більше людей не можуть досі встановити – їхні діти живі чи вже мертві. 

Допомогти російським матерям у пошуках останків російських солдат, які загинули на Донбасі приїхала з Росії російська правозахисниця, засновницею групи “Груз 200 из Украины в Россию”  Олена Васильєва.

Російська правозахисниця розповідає, що у соцмережі серед сотні і тисячі повідомлень до неї про загиблих військових є й повідомлення із запитанням, яке задають українські матері: “чому російські матері мовчать і не виходять на акції протесту?” Олена Васильєва пояснює це тоталітарним режимом, який панує в Росії, цензурою у ЗМІ і відсутністю об’єктивної інформації. Щоб пояснити російським матерям, що в Україні відбувається війна, їй доводиться переписуватися з ними в соцмережі годинами. Бо пропагандистська машина Росії переконує росіян в протилежному. 

Брехню Росії руйнують факти, зокрема невідповідність встановлених діагнозів з реальними пораненнями загиблих військовослужбовців Росії.

“Матері отримують похоронку, де написано, що їхні сини загинули під час навчання під Ростовом. Цікавими виходять діагнози – інсульт, інфаркт, суїциди, дуже багато суїцидів, або підірвався на міні, відірвало ногу, а у нього чомусь куля прошила весь хребет. Тобто є невідповідність встановлених діагнозів реальним пораненням, які були. Одна з матерів написала:  я впізнала свого сина. Сказали, що він загинув від інсульту, відкривати труну не рекомендували, але ми відкрили, а він – без голови”.

Олена Васильєва розповіла, що до Тернополя приїхала: “в першу чергу через місію миру і друге – в пошуках  безвісти зниклих військових. Зустрілася з представниками центру пошуку військових центру. Тут, як і в Дніпропетровську,  можна отримати багато інформації, обмінятися даними. Мені пишуть і багато українських матерів. Сьогодні і завтра обміняємося інформацією і, можливо, зробимо “круглий стіл”, бо тут (в Тернополі) дуже багато організацій, які займаються допомогою фронту”.

Коментарі