На Тернопіллі працює «Грифон» - малинові берети

На шевроні – «Грифон», лев, що літає, – ця міфічна істота стала емблемою спеціального підрозділу судової міліції, що діє в структурі органів внутрішніх справ України, - інформує Управління МВСУ в Тернопільській області. - У природі грифон серед пернатих «одноплемінників» вважається хоч і миролюбним птахом, але здатним по-войовничому захищати своє гніздо…
Цікаво, від міфічного чи натуралістичного резонів відштовхувалися, а може, й обидва бралися до уваги, коли в листопаді 2003-го в системі Міністерства внутрішніх справ визначалися з назвою «Грифон» для спеціальної судової міліції, створеної на шість років раніше задля забезпечення безпеки працівників судів, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та членів їх сімей і близьких родичів. Малинові берети тих, хто служить там, уже вказують на приналежність до спецпідрозділів. Їх у міліцейському відомстві є кілька: не сплутати з «Беркутом», «Соколом», «Титаном» чи «Коброю» допоможе напис на нарукавному шевроні – «Грифон».

У Тернополі в Будинку правосуддя дислокується спеціальна рота судової міліції. Начальник підрозділу полковник міліції Віталій Радинський показав ледве помітну позначку біля дверей його кабінету. З’ясувалося, то своєрідний висотомір – перший, прошу пробачення за тавтологію, своєрідний тест для претендента на краповий берет грифонівця. Крім служби в армії, фізичного загартування (аж до спортивних розрядів) – цих перших вимог, а загалом їх немало до потенційного кандидата на службу в міліції – звертають увагу й на зріст. Отож, та мітка – до певної міри – еталон.
– Більшість працівників нашого спецпідрозділу – не нижчі 180 – 185 сантиметрів, – пояснив Віталій Владиславович. – Зріст ще двох на чотири сантиметри не дотягує до двометрового. Працюють вони, звичайно, в парі.

У кінодетективах, особливо зарубіжних, інколи сюжетні інтриги зав’язуються навколо так званих програм захисту свідків. Одне із специфічних завдань «Грифона» – захист свідків під час судового процесу. Спершу суд виносить постанову, її підписує голова суду, а далі починається те, що на професійному сленгу працівників судової міліції звучить коротко, – «ведемо свідка».

Щороку на Тернопіллі під охороною «Грифона», цілодобово чи тільки в робочий час, опиняється 2 – 3 особи. Поруч з ними будь-де (на ринку, в кафе, у магазині чи на концерті) співробітники спецпідрозділу судової міліції – у формі чи в цивільному одязі; треба – пересуваються пішки, є необхідність в транспорті – супровід «на колесах», і не тільки на території населеного пункту області. Тому грифонівці з різних областей з метою взаємодії контактують між собою під час виконання того чи іншого завдання. Тернопільським, приміром, доводилося свого часу виїжджати на Прикарпаття, охороняючи людину. «Об’єкт» став на лижі. «Свідка вели», теж ставши на лижі.
– Охорону суд призначає, коли розглядаються так звані резонансні чи «дзвінкі» справи, і є необхідність гарантувати учаснику судового процесу безпеку, – пояснив Віталій Радинський. – Траплялося, що доводилося постійно перебувати поруч десятка осіб. Тернопільським грифонівцям доводилося працювати в постійній напрузі, нерідко переживаючи стресові ситуації. Ось чому в службі введено посаду психолога.
У роботі тернопільським грифонівцям допомагають заняття спортом. Заступник командира взводу старший лейтенант міліції Андрій Патра цього року в легкоатлетичному пробігу з нагоди Всеукраїнського Олімпійського дня у віковій категорії 36-років та старших виборов «срібло». Ще одне його спортивне (і практичне) уподобання – дзю-до. Молодший сержант міліції Андрій Данькевич переміг у конкурсі «Кращий за професією». Старший інспектор, майор міліції Вікторія Шукшина за точністю стрільби в роті вважається снайпером. За нормативами, до слова, залік із вогневої підготовки буде зараховано, якщо грифонівець з трьох пострілів набере 21 очко, а 25 – потягне за п’ятибальною системою на відмінний результат.
«Розумом та силою завжди та повсюдно» – дорогою до спортзалу можна побачити слоган. Підрозділ, в якому на витоках започаткування, налічувалося приблизно два десятки співробітників, має нині штатну чисельність більше 100 осіб. І кожному свого часу довелося скласти «іспит» з фізпідготовки для новачка – підтягнутися на руках не менше 15 разів. Аби зекономити місце, в спортзалі перекладину турніка прилаштували на… стіні. Самі провели певні інженерні розрахунки, забезпечивши надійність кріплень. Стало традицією щовечора розминатися з боксерською 70 – 80-кілограмовою «грушею» не тільки самому, а й залучати до спортивних занять рідних. За бажанням можна «метал» поштовхати. Початківець на службі, до речі, починає зі штовхання 70-кілограмової штанги, а 20-кілограмовою орудують, вправляючись на швидкість.

Системні тренування потрібні для роботи, але й приносять результати на спортивних змаганнях, що засвідчують численні кубки, дипломи, медалі, інші відзнаки. Цей рік для них чи не особливо «врожайний» на спортивні «трофеї». Збірна команда спеціалізованої роти «Грифон» з армреслінгу виборола «бронзу». Перше місце в особистому заліку у ваговій категорії до 75 кілограмів дісталося Ю. Буткевичу, почесне третє місце у ваговій категорії до 65 кілограмів посів В. Ігнатьєв. За підсумками змагань серед особового складу органів внутрішніх справ області з офіцерського триборства збірна, до складу якої входили грифонівці Ю. Музика, М. Смигора та М. Теслюк, взяла «бронзу».
У спорті в працівників тернопільської судової міліції теж є своя «спеціалізація». Найкраще забивають голи міліціонери з Бережанського району, у волейбол складно переграти представників обласного центру, а найшвидше бігають грифонівці з міста Чорткова. Через кілька днів у підрозділі – чергове спортивне свято, - повідомляє прес-служба УМВСУ в Тернопільській області.