Тернополянам показали «Ключі від щастя, і цвяхи для тортур» (фото)

У тернопільського художника з апостольським іменем Павло в руках не лише ключі, але й цвяхи. «Ми маємо ключі від щастя, і цвяхи для тортур своїх» – таке міркування виносить у назву своєї нової виставки Павло Ярмолик.

Павло давно вже оселився у Львові, де й закінчив у 2009 році академію мистецтв. Свої картини демонстрував у Мадриді, Парижі та Горайці (Польща), і ось, нарешті, роботи 35-літнього автора дісталися Тернополя, де в далекому 2004 митець брав участь у спільних арт-проектах з Креативним фестивалем «Reйвах».

Вісім робіт, представлених 10 січня у галереї «Бункермуз», виконані з використанням тих елементів, які застосовують при створенні ікон: тканина, левкас, золото, пігменти. Живописна серія торкається сакральної тематики, що стала близькою художнику за роки, коли він працював над розписом і мозаїкою в Храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Львові.

- Кожна людина має ключі для свого щастя і цвях для тортур, яких ми завдаємо кожен сам собі. Це власний вибір кожної людини. Ці ключі – це ключі від мого старого будинку, в якому я народився в Тернополі, тут, «на рогатці», де колись був приватний сектор, – на «Скруті». А цвяхи привезені з Росії, з Новоєрусалимського монастиря що за 30 км від Москви. Цей монастир з 17 століття. Я брав участь там у реставрації, і ці цвяхи з ліпнини, які просто викидали. Я їх позбирав і використав у цих роботах, – пояснює Тернопільській липі Павло Ярмолик.

Російський цвях і ключ від рідного дому так символічно поєднуються із сучасним станом речей та одвічним прагненням людини повернутися до себе, віднайти гармонію. Але це також своєрідна втеча художника від догматики іконопису, пошук ключів до самого себе. «Все у ваших руках» – вірить митець так само, як і в те, що художники існують в світі тому, що світ – недосконалий.

– Я певний час присвятив роботі у храмі, – веде мову Павло Ярмолик. – Хочеться зробити гарну ікону, але я не відчуваю у тому цікавості. Хочеться якесь нове слово сказати, додати щось від себе. А ікона – це така річ, де ти не можеш передати свою особистість. Ти просто правильно передаєш написану інформацію. Ікона – це каліграфія. Якісна ікона завжди якісно написана. Там немає нічого від художника, художник – це провідник. У цій серії я хотів передати свої переживання, але вже не спираючись на іконографію.

Але на кількох полотнах з теплом фарб і структурою мазків зрослися металічні шестерні та диски…

- Коліщатка підходять по стилістиці виконання, але концепція цих робіт інша – це просто абстрактні композиції, які пов’язані з моїми подорожами велосипедом. Це частинки моїх подорожей і старих велосипедів, – розповідає митець.

Невеличку мистецьку мандрівку до картин Павла Ярмолика зможе здійснити кожен тернополянин до 22 січня 2015 року – саме стільки триватиме експозиція.