«Дивлюсь телевізор і мені сниться фронт» - 91-річний тернополянин

Іван Романюк у свій 91 рік ще може як швець зремонтувати одяг, заспівати гарну пісню, має добру пам’ять. Секретів довголіття не має, каже, що так Бог дає. Він усе життя важко працював. Вижив і після концтабору, і після знущань енкведистів. У 2004-му стояв на Майдані.

Цього літнього чоловіка щодня після обіду можна побачити в центрі Тернополя з електронною вагою. Він сидить на низенькій огорожі на бульварі ім. Т. Шевченка навпроти Українського дому «Перемога» і може зважити вас за символічну плату - «скільки дасте». Він живе неподалік. Влітку його можна зустріти ще й поблизу Головпоштамту або на вул. Шептицького.

За зважування дають хто гривню, хто дві, деколи п’ять, а в свята, буває, й по 10 гривень. Є й постійні клієнти, які чи не щодня проходять важитися. Є й такі перехожі, які дають гривню-другу на ходу, і кажуть, що зважаться потім.

Останні 10 років він щодня виходить на вулицю з вагою і працює щонайменше по три години у будь-яку погоду. Каже, аби не мерзнути, одягає два светри, які подарували йому внуки.

Оскільки чоловік - ще й кравець, то минулого року, коли зима була суворішою, частіше шив удома. Цього року більше працює на вулиці.

Спілкуємося з Іваном Романюком на свято Василя. З усіма, хто стає на вагу, ділиться новиною, що йому цього дня виповнився 91 рік. Поки немає клієнта, чоловік перераховує гроші. У руках у нього - кілька купюр по 1-2 гривні, є й дві десятки, пише 20 хвилин.

- Внучка колись купила вагу, та й так заробляю. Правда, вона вже на мене свариться, щоб не ходив узимку, щоб не застудився. Але сьогодні сонячний день, гарно, снігу нема, можна посидіти, - каже Іван Кирилович. – Підробляю, бо гроші потрібні, треба внучці допомагати. У неї зарплата невисока, в мене пенсія - без 14 гривень тисяча. В мене багато стажу не записано. Деякий час не працював, бо доглядав за дружиною. Зараз мушу помагати і внукові в Рівному - у нього троє дітей, і внучці - вона мала три операції. Як пішла на останню, взяли кредит, то я вже виплатив долги.

Це заняття тернополянин не залишає вже 10 років, відколи після смерті дружини переїхав у Тернопіль до внучки. Раніше Іван Романюк жив у Дубні.

Про історію свого життя каже, що дня буде мало, щоб усе переказати. Чоловік працював кравцем – навчився ремесла ще у 15 років від старшого брата. Але довелося важко працювати і на лісопилці концтабору, і на воєнному заводі. А в мирний час - вантажити вагони на м’ясокомбінаті, бо швацтвом багато не вдавалося заробити.

Село ліквідували москалі

- Батька вбили в 1942-му. Того ж року мене забрали в Німеччину на примусові роботи. Завезли в концтабір в Магдебурзі, працював на фабриці, ліс возили, розвантажували, ящики робили. Двічі тікав звідти. Тікав, бо не вистачало їжі, в нас карткова система була. Хотів десь у селі працювати, але не вдавалося. Мене зловили, судили, але хазяїн лісопилки був добрим, то мене забрав з тюрми.

У 1945-му пана Івана з іншими в’язнями визволили американці. Але потім зайшли радянські війська, і його забрали в армію. Служив у Німеччині, в Дрездені, Хемніці, Потсдамі, демобілізували з Берліна. В армії шив у майстерні, був завідуючим. Шили шинелі, кителі, галіфе.

- Я дуже гарно форму шив, - пригадує пан Іван. - Навіть командиру полку пошив шинель. У нас працювало багато німців – і дівчат, і чоловіків. Була в мене одна знайома німкеня, я ж гарний колись був, то любила вона мене.

Після демобілізації в 1947-му чоловік повернувся в своє село Антонівці Шумського району.

- Його москалі ліквідували, вивезли все село, бо місцеві допомагали бандерівцям, - пригадує Іван Романюк (наприкінці 40-х років енкаведисти виселили людей, а в 1952 році село зникло з усіх карт. Антонівці відновили у 1990 році. За даними 2001 року, там жили 24 мешканці -  прим. ред.).

«Москалі вбили маму і братів»

У лісі за селом був штаб бандерівців. Одного разу там була облава, і зловили брата пана Івана.

- Старшого брата замучили, він був отаманом у бандерівців. Меншого теж за нього побили і кинули в річку, де він і потонув, його тіло аж через кілька місяців знайшли. Маму били так, що вона померла, - розповідає Іван Кирилович зі сльозами на очах. – Старшого катували в Тернополі, тризуб цигарками на лобі висмалили, та він нікого не видав. Замучили його в 1946-му році.

Пана Івана теж били на допитах за брата. Вже старшого брата не було серед живих, а за нього ще допитували, часто викликали на допити в КДБ у Шумськ.

- Одного разу прийшов у село гарнізон, - продовжує пан Іван. - Мене арештували і потягнули в порожню хату когось з репресованих, яких до Сибіру відправили. Почали допитувати: «Де брат? Був у бандерах? Хто бандерам їсти носить - корова на рогах?». Та я їм нічого не сказав, хоч знав.

Били чоловіка до втрати свідомості.

- Били в шию дрючками, приперли до стіни і били. Потім кинули на долівку, один на плечі сів, куфайку на голову кинули і шомполами по п’ятах били, то я й втратив свідомість. Потім мене водою відлили, - розповідає пан Іван. – А маму босу по морозу погнали в сільраду і катували там. Мене вивели надвір, я ледве на ногах тримався, то один крикнув: «Пускай єго, дойдьот». Мені з кілометр треба було до хати, то я якось пошкандибав, десь повз городами. Маму знайшов вдома під ліжком. Прийшли вони ще додому. Матір за волосся витягнули з-під ліжка і били ще. Вона після того і померла. А я вижив, женився потім з Танею, Тетяною Денисівною.

Дружину називали соловейком

У селі пану Івану сподобалася місцева вдова, старша за нього на сім років. Її чоловік загинув на фронті.

- Сама дуже гарна була, а як співала, такий голос мала. Соловейком її називали, в церкві співала, солісткою була, і я ходив в церкву співати, так почав ухажувати, - пригадує чоловік. – Господиня гарна була, вони ще з першим чоловіком почали будувати хату, то після його смерті мусила сама добудовувати... Вже 10 років її немає з нами. У неї було хворе серце.

Виступав на Майдані

У 2004-му Іван Романюк був у Києві на Майдані. Жовто-блакитна стрічка на куртці ще з тих часів.

- Так, ще коли Ющенко був президентом. Я сам поїхав, багато стояв на Майдані, - пригадує співрозмовник. – Пам’ятаю, що навіть виступав. Кричав: «За Україну! Геть москалів!».

Про теперішні події чоловік не може спокійно думати. Каже, що коли дивиться телевізор, то йому сниться фронт.

- Надіюся, що ми виграємо війну, уб’ємо того Путіна, - каже пан Іван.

P.S. Прощаємося. Кажу, що треба вже йти додому, бо холодно. А пан Іван дивиться на годинник і каже: «Ні, треба ще до п’ятої посидіти», і перекладає у руках кілька купюр по 1-2 гривні і три десятки.

Телевізор фронт 91-річний тернополянин
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Кримінал
Правоохоронці вкотре звертаються до тернополян бути уважними і не довіряти невідомим, котрі телефонують, повідомляють про нещастя з рідними та вимагають гроші. Запам’ятайте – це аферисти. Припиняйте розмову і повідомляйте про такі випадки правоохоронців. За минулу добу співробітники Тернопільського відділу поліції задокументували три факти телефонного шахрайства. Серед потерпілих – жінки похилого віку, а суми втраченого для кожної з них обчислюються десятк...
Екологія
Хто має нести відповідальність за сміттєзвалище у Малашівцях Зборівського району, а також як унеможливити виникнення екологічної катастрофи, говорили сьогодні, 20 вересня, під час робочої зустрічі керівництва області з керівництвом міста Тернопіль. Тернопіль, нагадаємо, використовує Малашівське сміттєзвалище з 1977 року. Сюди завезено майже 14 млн. метрів кубічних сміття. «Якщо сміттєзвалище не матиме реального господаря, то ми усі розуміємо екологічні нас...
Суспільство
Декотрі тернополяни підгодовують голубів на горищах багатоповерхівок спеціально, щоб потім впіймати їх і приготувати із них страви. Такою інформацією поділився головний інженер ПП "Тернопіль Комсервіс" Володимир Байгер. "Іноді від мешканців надходять скарги про те, що на технічних поверхах їхніх будинків – антисанітарія, яка виникає через голубів". – Розповідає пан Володмир. – "Кожного року працівники нашого підприємства закривають технічні поверхи багатоп...
Партнерский материал
Останнім часом місто Слов'янськ на світовій арені звучав тільки в контексті військових дій на Донбасі. Проросійські найманці захопили місто в квітні 2014 року, з тих пір Слов'янськ був у всіх на слуху. Про нього говорили по телевізору, писали в інтернеті і газетах, говорили в кабінетах чиновників. Після того, як сепаратисти разом з найманцями покинули місто під натиском українських військових, у Слов’янську настав мир. Сьогодні тут по вулицях безтурботно г...
Суспільство
Маленький тернополянин Володя має важку хворобу, проте його мати Олена Коваль не опускає рук і сподівається, що колись її синочок піде і заговорить. Як повідомляє "Номер один", Олена - одна з небагатьох людей, які відкрито можуть говорити про власних дітей з особливими потребами. "У Володі рідкісна хвороба – синдром делеції 1 р 36. Наша сім’я – єдина на всю Україну. Є також ще один фактор, який сприяв тому, що дитина зараз у такому стані, проте я наразі не...
Суспільство
23 вересня (неділя), о 14:00 год. с. Калагарівка Гусятинського району, Тернопільської області Родинний медовий фестиваль «СВЯТО ФАЙНИХ МРІЙ» Завітайте на незабутнє фестивальне дійство від Компанії «МРІЯ Агрохолдинг» – «СВЯТО ФАЙНИХ МРІЙ»! На вас чекають великий ярмарок меду, безкоштовне частування, майстер-класи, конкурси, дегустації, спів біля ватри і багато іншого! Для ваших діток «СВЯТО ФАЙНИХ МРІЙ» організовує веселі розваги – безкоштовні атракціони, к...
Суспільство
Влаштувати 23 вересня о 9.00 год на Театральному майдані "молебень" за демонтованим кіоском, який раніше був біля УД "Перемога", пропонують активісти Тернополя. "Боже, поверни Тернополю кіоск з біляшами і булочками! ", - йдеться в описі події у Facebook. Її ініціатори шоковані, що заклад торгівлі на колесах, в якому чимало людей звикло купувати пиріжки та біляші, чомусь забрали з тротуару. Нагадаємо, кіоск нещодавно навіть потрапив у соціальний ролик.
Кримінал
Як розповів потерпілий поліцейським, він оплатив добову оренду квартири в Чорноморську – 1200 гривень. Однак, приїхавши до міста, виявив, що жити йому ніде, а телефон орендодавця - вимкнений. Йому довелося шукати інше житло та, заразом,  спілкуватися з поліцейськими. За фактом шахрайства відкрите кримінальне провадження. Поліцейські застерігають від подібних афер: не орендуйте житло на маловідомих сайтах, домовляйтеся про оплату на місці, або ж про невели...
Суспільство
У Школі-ліцеї №6 ім. Н. Яремчука в Тернополі понад тисяча учнів і 90 вчителів. Але тут, окрім рутинних процесів, примудряються робити навчальні дні цікавішими, а вчительську роботу – приємнішою. Порадами, як можна урізноманітнити навчання, директор цієї школи Олександр Остапчук ділився на міні-(не)конференції EdCamp у Кривому Розі. Повідомляє “Нова Українська школа” 1. У нас журнали не мають товстих обкладинок. Вони зроблені за правилами, відповідно до мет...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!